Дослідження стану транспортного потоку на вулиці Стрийська у місті Львові
Автор: Крупа Роман Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Місто Львів має виражену радіально-кільцеву конфігурацію вулично-дорожньої мережі, що є типове для міст, забудова яких формувалась у різні епохи від переважно гужового транспорту до розвинутого автомобілізму [1–4]. Стара частина вулиць таких міст є переважно непридатною для такої інтенсивності транспортних потоків, має малу пропускну здатність і транспортних мереж, і мереж для пішохідного руху, а також для мешканців, які під час свої переміщень використовують велосипеди, самокати тощо. Це й зрозуміло, оскільки у давніші часи середньовіччя і аж до початку XX століття ці групи учасників вуличного руху користувались тими самими шляхами, переміщуючись містом [5]. Пізніше почала розвиватись інфраструктура міського громадського транспорту, першим представником якого у багатьох старих містах був трамвай. Така еволюція міської транспортної мережі цілковито притаманна для міста Львова. Ця частина міста на цей час постійно є перевантаженою транспортними потоками, у загальному складі яких змушені рухатись і трамваї, а обмежену пішохідну інфраструктуру поєднують з велосипедною тощо. Усе частіше для вирішення складних транспортних проблем, зокрема й пов’язаних з безпекою руху та аварійністю, а також екологічних, деякі міські вулиці закривають або повністю для руху транспорту, або в окремі дні тижня, наприклад вихідні та святкові. Такі обмеження не застосовуються для міського громадського транспорту. Середмістя, а також великі промислові зони, які активно розвивались впродовж XX століття часто побудовані з акцентом автомобілецентризму [5–7]. Тепер такі норми для міст не застосовуються, оскільки вважається, що вони зосереджувались виключно на пріоритизації автомобільного 5 транспорту і вся проїзна частина працювала лише на його вимоги і потреби. Такі норми недостатньо приділяли уваги розвитку громадських просторів, розвитку пішохідної інфраструктури, велосипедного руху тощо. Промислові зони часто проектувались поблизу великих житлових кварталів, що покращувало зручність переміщення людей на роботу і зворотно, проте жодним чином не грунтуватись на вимогах екології та комфортності такого сусідства [1–3, 5]. Периферія таких міст, як Львів, активно розвивається на цей час, часто характеризується хаотичною забудовою околиць, де міська земля, а також земля населених-пунктів супутників є дещо дешевша за ту, яка знаходиться в центральній частині. Для кожної із описаних зон характерно різною є ширина проїзної частини та й параметри конфігурації вулиць. Принципово різною є вся транспортна інфраструктура. У цій магістерській роботі досліджуються умови руху транспортного потоку на вулиці Стрийська у місті Львові. Особливістю цієї вулиці є те, що вона проходить через всі три характерні зони історичного міста, умови планування і конфігурації шляхів сполучення для яких описувались вище. Відповідно, виконуючи функції міського радіальної магістралі, має призначення швидко ввести та швидко вивести великоінтенсивні транспортні потоки між центром та периферією. За останні 20 років зазнали суттєвих змін у плануванні та призначенні забудови багато транспортних районів, які обслуговуються вулицею Стрийська. Припинили функціонували деякі промислові об’єкти загальноміського значення, як от Львівський автобусний завод. На їх місці появились великі житлові комплекси та торгово-розважальні центри. Принципово важливо, що мобільність у цих транспортних районах значно зросла і змінилась за характером. Якщо раніше до промислових районів мешканці доїжджали міським громадським транспортом, то тепер у цих переміщення домінує приватний автомобільний транспорт. Все це значно збільшило 6 завантаження транспортної мережі у розглянутому районі. На ключових перехрестях, які практично всі є в одному рівні з вулицею Стрийська, спостерігаються величезні черги навіть на багатосмугових ділянках. Світлофорне регулювання, яке багато разів коректувалось, виходячи з вимог інтенсивності руху різних груп його учасників просто не може справитись з обсягами мобільності. Вкрай назрілими є рішення як проектувального характеру, так і управлінського й регулювального з пріоритизацією для окремих груп переміщень. Запропоновані у цій магістерській роботі результати аналізу стану транспортних потоків і потенційні проектні рішення сприятимуть зменшенню завантаження вулиці Стрийська, а також зменшать екологічні проблеми та економічні витрати з одночасним збільшення транспортної мобільності міських мешканців. Об’єкт дослідження – транспортний потік. Предмет дослідження – зміна стану транспортного потоку та умов безпеки руху в ньому. Методи дослідження: документальне вивчення – під час геометричних параметрів проїзної частини, проблем аварійності та існуючих проблем з організації руху його учасників; моделювання руху – під час проектування змін у схемах організації дорожнього руху, перепроектування ключових перехресть та розрахунку параметрів світлофорного регулювання; натурні вимірювання – під час вивчення затримок, черг транспортних засобів, часових параметрів світлофорного регулювання та показників транспортних і пішохідних потоків. Метою роботи є вивчення проблем в русі транспортних потоків, а також забезпечення кращої мобільності мешканців, які використовують для цього немоторизований транспорт. Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання: 7 1. Провести детальний аналіз геометричних та планувальних параметрів вулично-дорожньої мережі по вулиці Стрийська та визначити найбільш проблемні місця з погляду цих параметрів. 2. Провести причинно-наслідковий аналіз дорожньо-транспортних пригод й аварійності, виявити основні чинники впливу та знайти способи усунення цих чинників. 3. Проаналізувати існуючі та перспективні інтенсивності руху на ключових перехрестях з вулицею Стрийська, виявити місця генерації потоків. 4. Запроектувати рішення з удосконалення схем організації дорожнього руху на найбільш проблемних перехрестях і примиканнях задля зменшення витрат часу на мобільність міських мешканців. 5. Провести оптимізацію або раціоналізацію циклів світлофорного регулювання з метою збільшення ключових показників безпеки руху, покращення міської мобільності та зменшення транспортних витрат на переміщення. Ключові слова: транспортний потік, якісний стан транспортного потоку, міський громадський транспорт, інтенсивність руху, склад транспортного потоку, пішохідний потік, смуга руху.