Дослідження ведення земельного кадастру в Чехії
Автор: Хоптар Аліна Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Сучасні країни, спрямовуючи свій розвиток на сталість та ефективне управління земельними ресурсами, стикаються з викликами та можливостями в галузі земельного кадастру. Дана магістерська робота присвячена порівняльному аналізу систем ведення земельного кадастру в Чехії та Україні з метою ідентифікації ефективних інструментів для удосконалення української системи. З врахуванням багаторічного досвіду Чехії, робота визначає ключові аспекти, такі як законодавчий контекст, організація кадастрових органів та технологічні інновації. Результати аналізу надають цінний контекст для формулювання рекомендацій та стратегій для українських органів управління земельними ресурсами з метою покращення та модернізації системи кадастру. Акцент роботи розміщений на перспективах та перевагах впровадження чеських підходів для досягнення більш ефективного та транспарентного управління земельними ресурсами в Україні. Об’єктом дослідження є система земельного кадастру в Чехії та Україні, включаючи їхню правову базу, технічні аспекти та організаційні рішення. Предметом дослідження є порівняльний аналіз земельних кадастрових систем Чехії та України з урахуванням правових, технічних та організаційних аспектів. Мета і задачі дослідження. Основною метою магістерської роботи є проведення комплексного порівняльного аналізу систем ведення земельного кадастру в Чехії та Україні з метою ідентифікації ефективних інструментів, які можуть бути використані для удосконалення системи земельного кадастру в Україні. Результати досліджень. У міжнародній практиці земельний кадастр визначено як основану на земельних ділянках (парцелах) сучасну земельно-інформаційну систему, що містить записи про права на нерухомість [1]. В Чехії кадастр нерухомості визначається як загальнодоступний набір даних про нерухоме майно. Він включає їх опис, інвентаризацію, геометричне визначення, географічне положення та реєстрацію прав на це майно. Це джерело інформації, що слугує для захисту прав на нерухоме майно, для цілей сплати податків, зборів та інших подібних грошових платежів. Крім того, він використовується для захисту навколишнього середовища, захисту надр, захисту інтересів охорони державної спадщини, розвитку землі, оцінки нерухомості, наукових, економічних і статистичних цілей або для створення інших інформаційних систем. Заглибившись в історію було виявлено, що розвиток кадастрових систем в Чехії мав свої етапи, такі як Терезіанський кадастр, Йосефський кадастр, Терезіансько-Йосефський кадастр, Стабільний кадастр та Земельний кадастр [2]. Кожен з цих етапів відзначався вдосконаленням методів та засобів обліку нерухомості та його власності [3]. Сучасний кадастр нерухомості Чехії також був ретельно розглянутий, враховуючи роль кадастрових органів та принципи ведення кадастру. Ведення Державного земельного кадастру в Україні в наші дні, незважаючи на активний розвиток, далеко від досконалості. Сучасному кадастру притаманні такі недоліки, як велика кількість не поставлених на кадастровий облік земель, наявність реєстрових помилок та необхідність тривалого процесу проведення робіт з їх виправлення, відсутність інформації про якісні характеристики земельних ділянок, недосконалість законодавчої бази та організаційної структури ведення кадастрів, часті організаційні перетворення, відсутність якісної геодезичної основи для розвитку земельного кадастру, недостатня кількість кваліфікованих кадрів. Варто зауважити, що найбільш часто зустрічається проблема низької якості кадастрової інформації, що виражена недостовірністю даних в зв’язку з існуванням реєстрових помилок, а також недостатньою наповненістю кадастру відомостями як про певні характеристики деяких земельних ділянок, так і про існування деяких ділянок в цілому та/або права на них. Крім цього, виділяється потреба у вдосконаленні кадастрової діяльності, зокрема порядку державної кадастрової оцінки, для нарощування сукупної кадастрової вартості оподатковуваних земель та, як наслідок, зростання кількості податкових надходжень. Враховуючи ці всі недоліки, було визначено конкретні дії та інструменти для удосконалення системи земельного кадастру в Україні, зокрема, взято за основу досвід Чехії. Запропонований комплекс заходів включає коригувальні, запобіжні та розвиваючі ініціативи з метою оптимізації управління земельними ресурсами. Врегулювання проблем кадастрової системи України сприятиме вирішенню питань у сфері управління земельними ресурсами, пов’язаних з недостатністю та неактуальністю інформації про кількісний та якісний стан земель; неповнотою відомостей про земельні ділянки, їх межі та власників, і, як наслідок, недонадходженням до консолідованого державного бюджету фінансових коштів. Ключові слова: земельний кадастр, законодавча база, кадастрові органи, технологічні інновації, Україна, Чеська Республіка, управління земельними ресурсами, сталий розвиток. Перелік використаних літературних джерел: 1. Губар, Ю., Хавар, Ю., & Ваш, Я. (2021). Шляхи розвитку національних кадастрових систем. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, 151-163. 2. Bumba, J. (2007). Ceske katastry od 11. do 21. stoleti. Grada Publishing as. 3. Pekar, J. (1932). Ceske katastry. Historicky klub, Praha, 364.