Проєкт технології виробництва ацетилгліцину
Автор: Дидик Андріана Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фармація, промислова фармація
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дидик А.І.; Кричковська А.М. (керівник). «Проєкт технології виробництва ацетилгліцину». Магістерська кваліфікаційна робота. – НУ «Львівська політехніка», Львів, 2023. Розширений реферат Об’єкт дослідження – технологія виробництва ацетилгліцину. Галузь досліджень - промисловий синтез сполук для фармацевтичних виробництв. Мета роботи - розробка зручного та ефективного методу синтезу ацетилгліцину та способу впровадження синтезованого препарату у виробництво. Розроблено проект технології виробництва ацетилгліцину, який включає організацію виробництва, характеристику сировини, виконання необхідних матеріально-технологічних розрахунків, підбір обладнання, розробку технологічної схеми та будівельної частини виробництва, виконання економічних розрахунків. Препарати групи амінокислот, такі як гліцин є дуже ефективним для оптимізації активності g-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази, аспарататтрансаміназ, складу тканинних жирних кислот і аланін-трансамінази, тому пероральний прийом гліцину може бути дуже ефективним для захисту гепатотоксичності, спричиненої алкоголем. Крім того, гліцин може оптимізувати або змінити рівні ліпідів при тривалому вживанні алкоголю, зберігаючи цілісність мембран. Гліцин можна наносити на шкіру, щоб вилікувати деякі рани та виразки на ногах, і найчастіше він використовується для лікування ішемічного інсульту. Гліцин є попередником для багатьох важливих метаболітів, таких як глутатіон, порфірини, пурини, гем і креатин. Гліцин діє як нейромедіатор у центральній нервовій системі та виконує багато функцій, таких як антиоксидант, протизапальний, кріопротекторний та імуномодулюючий у периферичних та нервових тканинах. Пероральний прийом гліцину в належній дозі дуже успішний у зменшенні деяких метаболічних розладів у людей із серцево-судинними захворюваннями, різними запальними захворюваннями, раком, діабетом і ожирінням. Ацетилгліцин широко використовується у фармацевтичній продукції як фармацевтичний інгредієнт або додатковий терапевтичний засіб. Його можна використовувати для покращення когнітивних функцій, зменшення тривоги та стресу та покращення якості сну. Крім того, ацетилгліцин можна використовувати для лікування деяких захворювань обміну речовин. В літературному огляді наведено властивості гліцину, як правильно його застосовувати і користь для нашого організму. В основній частині представлено хімізм процесу та наведена блок - схема, яка коротко описує поетапно весь план виробництва та його стадій. У розділі «Організація виробництва» магістерської кваліфікаційної роботи представлено характеристики вихідних речовин та кінцевого продукту, його функції та шляхи застосування. Все виробництво ацетилгліцину містить п’ять головних стадій. Провівши матеріальні, технологічні, теплові розрахунки, для даних стадій, здійснили підбір основних апаратів та допоміжного обладнання. В проєкті міститься графічна частина, яка складається з принципової апаратурно-технологічної схеми процесу, креслення основного обладнання, а саме –реактора, та план цеху. В економічній частині роботи розраховано основні техніко-економічні показники та доведено економічну доцільність даного проекту. На основі проведеної роботи були зроблені висновки про актуальність та доцільність даного проекту. Ключові слова: ацетилгліцин, гліцин, технологія одержання, матеріальний баланс, технологічна схема, проектна калькуляція. Перелік використаних літературних джерел: 1. R. Senthilkumar and N. Nalini, “Glycine Modulates Lipid and Lipoprotein Levels in Alcohol-Induced Rats,” Online Journal of Pharmacology, vol. 2, No. 2, 2004. 2. H. Bunzendahl, M. Yin, RF Stachlewitz et al., “Dietary glycine prolongs graft survival in transplantation models,” Shock , vol. 13, No. 2, p. 163–164, 2000. 3. W. Wang, Z. Wu, Z. Dai, Y. Yang, J. Wang, and G. Wu, “Glycine metabolism in animals and humans: implications for nutrition and health,” Amino Acids , vol. 45, issue 3, p. 463–477, 2013. https://www.hindawi.com/journals/omcl/2017/1716701/