Проєкт технології виробництва 10-(γ-диметиламінопропіл)-фенотіазину
Автор: Добош Юлія Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фармація, промислова фармація
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Добош Ю.В., Журахівська Л.Р. (науковий керівник). Проєкт технології виробництва 10-(?-диметиламінопропіл)-фенотіазину. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2023. Хімічна структура фенотіазину є найціннішою молекулярною матрицею для розробки агентів, що здатні брати участь у різноманітних біологічних процесах. Синтетичні фенотіазини (з аліфатичним, метилпіперазиновим, піперазин-етанольним, піперазин-етиловим або піперидиновим боковим ланцюгом) виявилися ефективними в лікуванні ряду медичних станів дуже різної етіології. До них належать різноманітні лікарські засоби, які зараз клінічно використовуються завдяки своїм антигістамінним, антипсихотичним, антихолінергічним (протипаркінсонічним), протисвербіжним та протиблювотним властивостям. У значно меншій мірі препарати фенотіазину використовуються як антидепресанти, спазмолітики, анальгетики та протиаритмічні засоби. Прикладом препаратів фенотіазинового ряду можуть слугувати: Аміназин, Промазин, Хлорпромазин, Левомепромазин (Тизерцин) та інші [1,2]. В умовах сьогодення значною проблемою є психічні розлади у військових, які виникають внаслідок великої кількості факторів, що пов’язані зі службою у збройних силах України в умовах війни. До найпоширеніших психічних проблем, з якими зіштовхуються військові слід віднести посттравматичний стресовий розлад – психічний розлад, що може розвиватися після досвіду воєнних подій, які викликають страх, безпеку або загрозу життю. Таким чином, швидке виявлення психічних розладів, підтримка та доступ до професійної медичної допомоги є важливим фактором для підтримки військових. 10-(?-Диметиламінопропіл)-фенотіазину входить до складу препарату Промазину – антипсихотичний препарат (нейролептик), який належить до лікарських препаратів фенотіазинового ряду, а саме, є аліфатичною похідною фенотіазину. Даний препарат використовують для лікування різних психічних розладів, що викликані психозами та іншими важкими психічними розладами, проявляє антипсихотичну дію, яка сприяє зменшенню симптомів психозу, таких як, галюцинації, марення, розлади мислення, а також рухове та мовне збудження. Промазин також може мати антиеметичні (проти блювоти), седативні та анксіолітичні властивості, тобто пригнічувати тривогу, почуття страху та створювати стан спокою [1,2]. Cерйозною проблемою охорони здоров’я на теперішній час є поява мультирезистентних бактерій, які є стійкими до багатьох лікарських засобів та вартують багатьох життів, тому існує потреба щодо пошуку нових антимікробних сполук. Авторами статті [3] представлена нова похідна промазину під кодом JBC 1847 у вигляді четвертинного йону з додаванням алкільної групи до третинного аміну, яка показала високу антимікробну активність. На основі досліджень автори зробили висновок, що нова похідна промазину має багатообіцяючий потенціал як новий місцевий засіб для лікування шкірних інфекцій спричинених Staphylococcus aureus, проте фармакокінетика та фармакодинаміка потребують подальшого вивчення [3]. Аналіз літературних джерел дозволив визначити оптимальну з технологічної точки зору схему синтезу 10-(?-диметиламінопропіл)-фенотіазину, яка базується на реакції алкілування фенотіазину гідрохлоридом ?-диметиламінопропілхлориду в абсолютному бензолі в присутності гідроксиду натрію. У роботі охарактеризовано основні сировинні матеріали, а також складено блок-схему виробництва. В розрахунковій частині проведено матеріальні розрахунки виробництва промазину, в результаті яких, з урахуванням коефіцієнтів виходу, обчислено норми витрат вихідних речовин і напівпродуктів по стадіях виробництва та вцілому для отримання 1 т готового продукту. На основі матеріальних розрахунків для заданої потужності виробництва проведено технологічні розрахунки та розроблено принципову технологічну схему виробництва [4,5]. У роботі вибрано основний апарат, описано його характеристики, проведено теплові розрахунки та наведено його креслення. Здійснено будівельне проєктування запроєктованого виробництва у відповідності до вимог і стандартів Належної Виробничої Практики (GMP) та будівельних норм і правил, яке представлено у вигляді креслень плану цеху та його повздовжнього і поперечного перерізів. В економічних розрахунках у даній роботі враховано всі матеріальні затрати для одержання 100 т готового продукту в рік, в тому числі: фонд заробітної плати, вартість основного та допоміжного обладнання та вартість сировини, а також показано економічну ефективність від впровадження запропонованого виробництва. Об’єкт дослідження - 10-(?-диметиламінопропіл)-фенотіазин. Сфера досліджень – технологія фармацевтичних препаратів, фармакологія, хімія. Мета дослідження - вивчення методів органічного синтезу тa властивостей 10-(?-диметиламінопропіл)-фенотіазину, рoзрoбкa технології його прoмислoвoгo oдержaння, а тaкoж вивчення шляхів його використання у медицині і фармації. Результати досліджень – розроблено принципову технологічну схему одержання 10-(?-диметиламінопропіл)-фенотіазину та показано можливість її впровадження у виробництво, розраховано та підібрано основне та допоміжне обаднання та запропоновано його будівельне компонування згідно з вимогами та правилами GMP, а також пораховано економічну ефективність розробленого виробництва. Робота викладена на 99 сторінках (без літературних джерел і додатків) і складається із вступу, 4 розділів, висновків та списку використаної літератури, містить посилання на 33 літературних джерела, в додатках наведено 4 аркушів креслень. Ключові слова: 10-(?-диметиламінопропіл)-фенотіазину, Промазин, технологія виробництва, проєктування. 1. Jaszczyszyn, A., Gasiorowski, K., Swiatek, P., Malinka, W., Cieslik-Boczula, K., Petrus, J., & Czarnik-Matusewicz, B. (2012). Chemical structure of phenothiazines and their biological activity. Pharmacological Reports, 64(1), 16–23. doi:10.1016/s1734-1140(12)70726-0 2. Ohlow, M. J., & Moosmann, B. (2011). Phenothiazine: the seven lives of pharmacology’s first lead structure. Drug Discovery Today, 16(3-4), 119–131. doi:10.1016/j.drudis.2011.01.001 3. Ronco, T., Jorgensen, N. S., Holmer, I., Kromann, S., Sheikhsamani, E., Permin, A., Olsen, R. H. (2020). A Novel Promazine Derivative Shows High in vitro and in vivo Antimicrobial Activity Against Staphylococcus aureus. Frontiers in Microbiology, 11. doi:10.3389/fmicb.2020.560798 4. Процеси і апарати хіміко-фармацевтичної промисловості. Навч. посібник для фарм. і хім. спец. ВНЗ: Рекомендовано МОН - Сидоров Ю.І., Чуєшов В.І., Новіков В.П. - Вінниця: Нова Книга, 2009. -816 с. 5. Технологічне обладнання біотехнологічної і фармацевтичної промисловості: підручник [для вищ. навч. закл.] Стасевич М.В., Милянич А.О., Стрельников Л.С., Крутських Т.В., Бучкевич І.Р., Зайцев О.І., Гузьова І.О., Стрілець О.П., Гладух Є.В., Новіков В.П. – Львів: «Новий Світ-2000», 2018. – 410 с.