Проєкт технології виробництва гідрохлортіазиду
Автор: Колобиліна Ірина Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фармація, промислова фармація
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Колобиліна І., Болібрух Л.Д. (керівник). «Проєкт технології виробництва гідрохлортіазиду». Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2023 Розширений реферат Об`єкт дослідження – технологія виробництва гідрохлортіазиду. Cфера досліджень – процес синтезу гідрохлортіазиду та впровадження виробництва у промисловому масштабі. Мета досліджень – Розробка зручної і ефективної препаративної методики синтезу гідрохлортіазиду та шляху впровадження синтезованого препарату у виробництво. Здійснення необхідних матеріальних, технологічних розрахунків, вибір обладнання, розробка технологічної схеми виробництва, здійснення економічних розрахунків. Розроблено проект технології виробництва гідрохлортіазиду, що включає організацію виробництва, характеристику сировини, принципову технологічну схему виробництва цільової продукції Гідрохлортіазид належить до групи бензотіадіазинових (тіазидних) діуретиків, які посилюють сечовиділення за рахунок збільшення виведення електролітів і осмотично зв’язаної з ними води. зменшує надлишок рідини в організмі (усуває набряки), викликаний такими станами, як серцева недостатність, захворювання печінки або нирок. Гідрохлортіазид інгібує реабсорбцію іонів Na+ в основному у дистальних канальцях нефронів, завдяки чому може бути виведено до 15 % відфільтрованого нирками натрію. Кількості екскретованих іонів Cl та Na+ приблизно співпадають. Препарат посилює виведення іонів К+ за рахунок збільшення їх секреції в дистальних канальцях та збиральних трубочках нефронів. Високі дози можуть посилювати виведення бікарбонатів за рахунок пригнічення активності карбоангідрази, що супроводжується залужненням сечі. При тривалій терапії може виникнути гіперкальціємія через зниження ниркової екскреції іонів Ca2+. Існує припущення, що вплив тіазидних діуретиків на зниження судинного тонусу обумовлений зниженням концентрації натрію в судинній стінці і, отже, зниженням реакції на норадреналін. Залежно від прийнятої дози діуретичний ефект тиурексу може зберігатися протягом 10–12 годин, антигіпертензивний – до 24 годин. Гідрохлортіазид неефективний у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю. Синтез гідрохлортіазиду, як сечогінного препарату з помірно вираженою антигіпертензивною активністю є надзвичайно актуальним, так як зниження високого кров’яного тиску допомагає запобігти інсультам, серцевим нападам і проблемам з нирками. Виконано огляд літератури щодо загальної характеристики гідрохлортіазиду, приведені основні методи синтезу та реакції хімічної взаємодії. Складено матеріальний баланс усіх стадій виробництва гідрохлортіазиду, виконані технологічні і теплові розрахунки. На їх основі було підібрано технологічне обладнання та розроблено принципову технологічну схему. Розроблена і спроектована принципова технологічна схема технології виробництва гідрохлортіазиду. У реактор Р-1, обладнаний сорочкою для забезпечення теплообміну відповідного реактора та якірною мішалкою через витратомір завантажують дистильовану воду. Вручну завантажують 3-хлор-4,6-дисульфаміланілін. Зі сховища Сх-1, за допомогою стисненого повітря, через мірник М-1 завантажують 37%-й формалін. За допомогою пари, яку пропускають в сорочку реактора реакційну суміш доводять до кипіння та витримують при цій температурі протягом 6 годин. Після цього у сорочку реактора подають холодну воду, чим охолоджують реакційну суміш до температури 20 оС. Утворений осад фільтрують за допомогою друк-фільтра ДФ-1, який згодом перевантажують у реактор Р-2. Фільтрат збирають у збірник Зб-1. Для очищення синтезованого технічного тиурексу у реактор Р-2 зі сховища Сх-2, за допомогою стисненого повітря, через мірник М-2 завантажують 5%-й гідроксид натрію. Вручну додають активоване вугілля, перемішують протягом 30 хвилин. Осад активованого вугілля, що адсорбував досішки фільтрують за допомогою друк-фільтра ДФ-2. Фільтрат збирають у реактор Р-3. Зі сховища Сх-3, за допомогою стисненого повітря, через мірник М-3 завантажують 18-%-ву соляну кислоту до pH=3,0. Утворений осад фільтрують за допомогою друк-фільтра ДФ-3. Фільтрат збирають у збірник Зб-2. Осад тиурексу противають дистильованою водою, яку подають безпосередньо у друк-фільтр ДФ-3. Промивні води збирають у збірник Зб-2. Осад з фільтрувальної перегородки ДФ-3 передають на сушіння у сушарку Сш-1. Готовий фармакопейний тиурекс передають на фасування та маркування. В роботі було розраховано техніко-економічні показники та доведено економічну доцільність даної роботи. На основі проведеної роботи були зроблені висновки про актуальність та доцільність даного проекту. Ключові слова: гідрохлортіазид, технологія одержання, матеріальний баланс, технологічна схема, проектна калькуляція 1. Ю.І. Сидоров, Р.Й. Влязло, В.П. Новіков. – Процеси і апарати мікробіологічної та фармацевтичної промисловості, Львів «Інтелект-Захід» 2008 – 736с.; 2. Ю.І. Сидоров, В.І. Чуєшов, В.П. Новіков. – Процеси і апарати хіміко-фармацевтичної промисловості, Вінниця «Нова книга» 2009 – 816с.; 3. Методичні вказівки до виконання розрахунків економічної частини БКР для студентів базового напрямку «Фармація» / Кричковська А. М. і інші, - Видавництво кафедри ТБСФБ «НУЛП».- 2019. – 12 с. 4. Stasevych M.V., Mylanych А.О., Strelnikov L.S., Krutsky T.V., Buchkevych I.R., Zaitsev O.I., Guzyova I.O., Sagittarius O.P., Gladukh E.V., Novikov V.P. (2018) Technological equipment of the pharmaceutical and biotechnological industry The textbook for university students III-IV levels of accreditation, Lviv