Аналіз пристрою та режимів роботи циркуляційного контуру реакторної установки В-320 з реактором ВВЕР-1000.
Автор: Боденчук Олександр Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплоенергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Боденчук О.М., Лис С.С. (керівник). Аналіз пристрою та режимів роботи циркуляційного контуру реакторної установки В-320 з реактором ВВЕР-1000. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2023. Підприємства, в основі яких лежить вироблення електроенергії з використанням вуглеводневого палива та інших продуктів горіння шкодить навколишньому середовищу. Цей глобальний недолік відсутній у АЕС, за умови нормальної та безпечної експлуатації. І вже зараз можна сказати, що частка електроенергії, яку виробляють АЕС, зростає з кожним роком. Сьогодні ядерна енергетика є однією з найперспективніших великих галузей, що виробляє електроенергію. У майбутньому планується збільшення кількості атомних електростанцій в Україні та у світі. Такі програми з будівництва АЕС, у перспективі, націлені на заміщення тих джерел енергії, що ґрунтуються на вуглеводневому паливі. Об’єкт дослідження – циркуляційний контур реакторної установки В-320 з реактором ВВЕР-1000. Предмет дослідження – пристрій та режими роботи циркуляційного контуру реакторної установки В-320 з реактором ВВЕР-1000. Метою роботи є аналіз пристрою та режимів роботи циркуляційного контуру реакторної установки В-320 з реактором ВВЕР-1000. Для досягнення цих цілей потрібне вирішення наступних завдань: – провести аналіз та опис системи; – зробити облаштування обладнання системи; – провести аналіз устаткування керування та блокування системи; – розробити режими роботи системи; – провести аналіз порушень у роботі системи; – проаналізувати можливість технічного обслуговування системи 1-го контуру під час роботи. В дaній мaгістерській квaліфікaційній роботі розглянуто головний циркуляційний контур реакторної установки В-320 з реактором ВВЕР-1000, наведено загальний огляд пристрою та режимів роботи ГЦК, його взаємодії з допоміжними системами та системами другого контуру. Встановлено, що перед відключенням одного ГЦН енергоблок повинен бути розвантажений до потужності РУ, що не перевищує регламентованого значення, що відповідає кількості працюючих ГЦН, що залишилася. Показано, що після відключення ГЦН уставки аварійних захистів за потужністю мають бути виставлені на значення, що відповідають новому рівню потужності реактора. Реакторна установка допускає роботу з відключеними ПВТ за умови, що температура живильної води ПГ буде не нижчою за 1600С. При відключенні (підключенні) ПВТ по парі швидкість зміни температури живильної води після ПВТ не повинна перевищувати значення 55 0С/год. Реакторна установка допускає роботу з відключеним одним ТПН за робочого другого за умови, що потужність реактора не перевищує 50% Nном. Перед відключенням одного ТПН енергоблок має бути розвантажений до потужності реактора, що не перевищує 50 % Nном. Перед відключенням останнього ТПН енергоблок повинен бути розвантажений до потужності реактора, що не перевищує 5% Nном. Перед відключенням останнього ТПН потрібно ввести в роботу обидва ВПЕН. Робота енергоблоку в режимі продовження кампанії з використанням потужності ефекту реактивності допускається протягом не більше 30 ефективних діб. Зниження теплової потужності реактора має перевищувати 30 % Nном. Періодичне попадання охолоджувальної води на гарячу поверхню ТВЕЛ викликає інтенсивне пароутворення, зростання тиску в активній зоні та витіснення теплоносія з реактора. Тому зростання температури оболонок ТВЕЛ продовжується і досягає максимального значення 723 °С на 186 секунд. Подальше заповнення активної зони реактора викликає зниження температури оболонок ТВЕЛ, що супроводжується періодичними сплесками, спричиненими витісненням теплоносія з реактора. В економічній чaстині проводився розрахунок техніко-економічних показників енергоблоку АЕС з реактором ВВЕР-1000. У даній магістерській роботі розроблена система керування деаератором на атомній електростанції з реактором ВВЕР-1000. Деаератор своєю роботою забезпечує зменшення корозійно-активних газів у живильній воді пароводяного тракту. Параметри в деаераторі які необхідно завжди підтримувати є тиск та рівень в баку акумуляторі. Концентрація активних газів при постійному тиску знижується, а при зростанні температури стрімко прямує до нуля, а саме коли температура конденсату досягає температури, яка при заданому тиску становить температуру насичення. Утворення парової атмосфери над водою є важливою задачею процесу деаерації. Процес створення парової атмосфери, виконується за рахунок стабільного тиску і нагрівання води до температури кипіння. Також постійно повинен контролюватись рівень у баці акумуляторі, при зміні конденсату в деаераторі. Ключові слова: ядерний реактор ВВЕР-1000; циркуляційний контур; реакторна установка В-320; пристрій та режими роботи ГЦК; допоміжні системи; перший та другий контур.