Аналіз режимів зупинки турбін потужністю 500 МВт на КЕС.
Автор: Дерека Роман Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплоенергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дерека Р.В., Галянчук І.Р. (керівник). Аналіз режимів зупинки турбін потужністю 500 МВт на КЕС. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2023. Діючі інструкції по експлуатації турбін різних типів визначають можливість відключення подачі масла на підшипники при температурі металу ЦВТ і ЦСТ, як правило, не вище 150-170?С. Необхідність забезпечити до початку ремонтних робіт порівняно низьку температуру металу турбіни помітно збільшує час простою турбіни при виведенні в ремонт по перерахованим вище причинах. Це зумовлено значними витратами часу на охолодження турбіни в зоні низьких температур металу. Так, при природному охолодженні зниження температури металу високотемпературних циліндрів на 10 ?С в діапазоні низьких температур (250-300?С) займає від 5 до 10 годин. При примусовому розхолоджуванні турбіни повітрям зниження температури на цю величину в зоні низьких температур займає близько 3,0 - 4,0 годин. Різними організаціями проводиться комплекс робіт по обгрунтуванню можливості зазначеного підвищення температури металу з подальшим коректуванням діючих інструкцій по експлуатації. Обгрунтований вибір температури металу, що допускає відключення системи мастила і ВПУ, вимагає проведення експериментів для турбін кожного типу. На дослідній КЕС експлуатуються турбіни К-500-240-2 виробництва Харківського турбінного заводу, для яких діючими інструкціями встановлено граничну температура металу ЦВТ і ЦСТ, при якій допускається відключення системи мастила, що дорівнює 150?С. Для турбін цих типів роботи по обґрунтуванню можливості підвищення зазначеної температури раніше не виконувалися. З огляду на це, був виконаний аналіз, який показав, що для парової турбіни типу К-500-240-2 можливе підвищення розглянутої температури до 240/260?С (ЦВТ/ЦСТ). Експериментальна перевірка відповідних режимів зупинки турбін підтвердила цю можливість. Додатковий ефект був досягнутий за рахунок впровадження нової технології зупинки турбіни, розробленої в роботі, відповідно до якої розхолоджування турбіни тривало і після відключення системи мастил. Крім того, на турбіні К-500-240-2 була перевірена можливість відключення подачі масла на підшипники турбіни цього типу після її зупинки без розхолоджування; в цьому випадку охолодження підшипників забезпечувалося насосами гідропідйому ротора. Об’єкт дослідження – турбіна потужністю 500 МВт. Предмет дослідження – режими зупинки турбін потужністю 500 МВт на КЕС. Мета і задачі досліджень. Метою роботи є вдосконалення режимів зупинки турбін потужністю 500 МВт на КЕС. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання: - проаналізувати обладнання і пускової схеми енергоблоку 500 МВт; - провести опис конструкції турбіни К-500-240-2; - постановка завдання щодо вдосконалення режимів зупинки турбіни, характеристики природного охолодження; - визначити фактори, що впливають на надійність турбіни при відключенні системи змащення; - провести експериментальну обробку даних режимів зупинки турбіни. В даній магістерській кваліфікаційній роботі виконано аналіз режимів зупинки турбіни К-500-240-2, що забезпечують можливість відключень системи мастила при значно більш високому рівні температур металу ЦВТ і ЦСТ, ніж це передбачено діючими інструкціями. При необхідності виконання ремонтних робіт, що вимагають відключення як системи змащення, так і насосів гідропідйому роторів, відповідні операції можуть бути розпочаті при зниженні температур паровпускної частини ЦВТ і ЦСТ до 250? С. При необхідності виконання пов’язаних з нетривалими простоями турбіни ремонтних робіт, що вимагають відключення системи змащення, але не пов’язаних з відключенням системи гідропідйому роторів турбіна може бути зупинена без розхолоджування, система мастила відключається, а маслонасоси гідропідйому залишаються в роботі і забезпечують охолодження підшипників. У розділі економіки показано, що завдяки внесеним змінам збільшилося ККД з 0,8 до 0,84, що привело до зменшення собівартості 1000 кВт виробленої енергії у розмірі 6 грн. і річний економічний ефект склав 322912 грн. Проведено автоматизацію кондeнсaційної устaновки паротурбінного агрегату, яка склaдaється з кондeнсaторної групи, повітрявидaляючих пристроїв, кондeнсaтних помп і водяних фільтрів. Ключові слова: режими зупинки турбіни, енергоенергоблок, конденсатор, робоче тіло, режими з відключенням мастила.