Аналіз усталених режимів роботи конденсаційної електростанції потужністю 900 МВт з блоками 3х100+3х200 МВт на напрузі 330 кВ
Автор: Ніколайчук Павло Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Електроенергетика - основа розвитку економіки, вона є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу України. У господарському комплексі України електроенергетика відіграє дуже важливу роль. Близько половини палива, що його має чи одержує з інших держав Україна, а також енергія окремих річок використовується для виробництва електроенергії та теплоенергії. Електроенергетика забезпечує науково-технічний прогрес у всіх виробництвах, поліпшує умови праці і побуту. Тепло-енергетичний комплекс– це міжгалузева система, що розвивається на основі видобутку палива і виробництва енергії, їх транспортування, розподілу і використання. В свою чергу, ТЕК складають паливна промисловість – нафтова, газова, вугільна сланцева і торфова; електроенергетика і виробнича інфраструктура – магістралі високовольтних ліній електропередачі та трубопроводів. Розвиток ТЕК пов’язаний з темпами, масштабами і техніко-економічними показниками виробництва промисловості, сільського господарства і транспорту. Основа формування і подальшого розвитку промислових комплексів ТЕК є в освоєнні ресурсів у межах економічних районів. Теплофікація є особливістю вітчизняного теплопостачання і забезпечує близько 40% теплової енергії, що споживається в промисловості й комунальному господарстві для потреб опалення і гарячого водопостачання. Споживання теплової енергії в Україні характеризується наступними особливостями. По-перше, існуючий житловий фонд України і нове будівництво відрізняються великою різноманітністю, що накладає відбиток і на забезпечення його тепловою і електричною енергією, необхідною для опалення, гарячого водо електропостачання. Питання економного і ефективного використання цих видів енергії зараз особливо актуальні для України, яка споживає імпортоване паливо. По-друге, різноманітність промислових підприємств за продукцією, що випускається, особливостями виробництва і розташування сировини часто не дозволяє використовувати в них електроенергію і теплоту, отриману централізованим шляхом на ТЕЦ. Крім того, при значному віддаленні підприємства від ТЕЦ стає невигідним транспортування до нього гарячого теплоносія від ТЕЦ. По-третє, багато ТЕЦ України, що відпрацювали свій ресурс, підлягають глибокому відновлювальному ремонту і є основним джерелом забруднення атмосфери. Крім того, більшість розподільних теплових мереж знаходяться в поганому технічному стані й сприяють значним втратам теплоти в навколишнє середовище. Всі ці особливості ставлять питання про можливість і необхідність реалізації в Україні ідей помірно-децентралізованого енергозабезпечення як житлового фонду, так і промислових об’єктів, тобто широкого застосування поряд з традиційними ТЕЦ когенеративних технологій. На даний час 92,1% енергоблоків ТЕС відпрацювали свій розрахунковий ресурс (100 тис. годин), а 63,8% енергоблоків перетнули визнану у світовій енергетичній практиці межу граничного ресурсу та межу фізичного зносу відповідно 170 тис. та 200 тис. годин і потребують модернізації чи заміни. Для того щоб, блочне обладнання ТЕС працювало стало, щорічно виконуються капітальні, середні та поточні ремонти 70 – 80 енергоблоків загальною потужністю близько 19 млн. кВт. На виробництво електричної і теплової енергії ТЕС, ТЕЦ і блок-станціями (з урахуванням локальних джерел) у 2005 році використано, за оперативними даними, 37,0 млн. т у.п., з них: вугілля – 51,8%; газ – 47,4%; мазут – 0,8%. Об’єкт дослідження –конденсаційна електрична станція потужністю 900 МВт з блоками 3х100+3х200 МВт. Предмет дослідження – усталені режими роботи електростанції. Мета роботи – аналіз результатів розрахунку усталених режимів роботи електростанції стосовно пропускної здатності повітряних ліній, їх перевантажень та формування висновку про можливість реалізації розробленої конденсаційної електростанції. Пояснювальна записка складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків. У вступі визначається актуальність теми. У першому розділі виконується вибір основного обладнання, виконане техніко-економічне обгрунтування схеми конденсаційної електростанції. Результатом техніко-економічного обгрунтування є вибір структурної схеми №2. У другому розділі виконано розрахунок струмів короткого замикання схеми електростанції. У третьому розділі вибрано комутаційні апарати: вимикачі та роз’єднувачі. Вибрано вимірювальні пристрої: трансформатори струму та напруги. У четвертому розділі наведено розрахунок усталених режимів роботи КЕС для максимального і мінімального навантаження: Максимальний (максимальна генерація) Післяаврійний (вимкнення лінії 110 кВ при максимальному навантаженні) Післяаврійний (вимкнення лінії 330 кВ при максимальному навантаженні) Післяаврійний (вимкнення генератора підєднаного до РП СН-110 кВ при максимальному навантаженні) Мінімальний (мінімальна генерація) Післяаврійний (вимкнення лінії 110 кВ при мінімальному навантаженні) Післяаврійний (вимкнення лінії 330 кВ при мінімальному навантаженні) Післяаврійний (вимкнення генератора підєднаного до РП СН-110 кВ при мінімальному навантаженні)