Аналіз режимів ТЕС 1060 МВт з блоками 4х100+3х220 МВт з енергосистемами 110 кВ та 220 кВ
Автор: Охота Сергій Ростиславович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: На момент січня 2022 року кілька ключових аспектів розвитку енергетики в Україні виглядали наступним чином: Диверсифікація джерел енергії: Україна намагалася зменшити залежність від імпортованого природного газу з Росії. Це включало в себе розширення використання відновлюваних джерел енергії, таких як вітро- та сонячна енергія. Енергоефективність: Уряд працював над програмами та заходами для підвищення енергоефективності в різних секторах економіки. Це включало модернізацію житлового фонду, впровадження енергозберігаючих технологій у промисловості та інші заходи. Розширення використання відновлюваних джерел енергії: Вітроенергетика та сонячна енергія отримували більше уваги та інвестицій для збільшення частки відновлюваних джерел у виробництві електроенергії. Реформа енергетичного сектору: Україна продовжувала впроваджувати структурні та інституційні реформи в енергетичному секторі з метою підвищення його ефективності та конкурентоспроможності. Імплементація законодавства Європейського союзу: Україна активно співпрацювала з Європейським Союзом і впроваджувала стандарти та норми, спільні з ЄС, щоб вирішити питання стосовно енергетичної безпеки та сталого розвитку. Боротьба з корупцією: Уряд робив кроки для боротьби з корупцією в енергетичній сфері, щоб забезпечити більш прозорий та ефективний розподіл ресурсів. На даний момент напрям розвитку України дещо змістився у напрямку захисту існуючої енергосистеми від російської навали. Об’єкт дослідження –конденсаційна електрична станція потужністю 1060 МВт з блоками 3х220+4х100 МВт. Предмет дослідження – усталені та післяаврійні режими роботи електростанції. Мета роботи – аналіз результатів розрахунку усталених і післяаварійних режимів роботи електростанції стосовно пропускної здатності повітряних ліній, їх перевантажень та формування висновку про можливість реалізації розробленої конденсаційної електростанції [3][4]. У роботі проведено аналіз результатів розрахунку усталених і післяаварійних режимів роботи електростанції стосовно пропускної здатності повітряних ліній, їх перевантажень та зроблено висновок про можливість реалізації розробленої конденсаційної електростанції. У роботі зроблено наступні висновки: Розраховані перетікання потужності обвитками блочних трансформаторів та автотрансформатора зв’язку прийнятого варіанту структурної схеми ТЕС 1060 МВт з блоками 3х220+4х100 МВт. За розрахунковими перетіканнями потужності для блоку 220 МВт приєднаного до РП 220 кВ вибраний блочний трансформатор типу ТДЦ -250000/220. За розрахунковими перетіканнями потужності для зв’язку між РП 220 кВ і РП 110 кВ вибраний автотрансформатор зв’язку у вигляді групи з трьох автотрансформаторів АТДЦТН -125000/220/110 Для РП 220 кВ вибрана схема з двома несекціонованими робочими і обхідною системою шин з одним вимикачем на коло, а також обхідним та шиноз’єднувальним вимикачами. Зв’язок РП 220 кВ з енергосистемою №1 здійснюється сімома повітряними лініями . Для РП 110 кВ вибрана схема з двома несекціонованими робочими і обхідною системою шин з одним вимикачем на коло, а також обхідним та шиноз’єднувальним вимикачами. Зв’язок РП 110 кВ з енергосистемою №2 здійснюється чотирма повітряними лініями. За максимальною потужністю власних потреб блоку 220 МВт вибраний робочий трансформатор власних потреб ТРДНС-25000/35. За максимальною потужністю власних потреб блоку 100 МВт вибраний робочий трансформатор власних потреб ТДНС-16000/35. Для резервування системи власних потреб ТЕС вибраний один резервний трансформатор власних потреб ТРДН-32000/110. Для повітряних ліній 220 кВ вибраний провід АС-300. Для повітряних ліній 110 кВ вибраний провід АС-240. Розроблена спрощена головна схема електричних з’єднань ТЕС. Розроблена заступна схема для розрахунку струмів короткого замикання електростанції. Визначені параметри елементів заступної схеми. Проведений розрахунок струмів короткого замикання у пяти розрахункових точках. Для кожної розрахункової точки визначено значення надперехідного струму короткого замикання в момент короткого замикання, його періодична та аперіодична складова, ударний струм короткого замикання та тепловий імпульс короткого замикання. За результатами розрахунку струмів короткого замикання вибрані вимикачі, роз’єднувачі, вимірювальні трансформатори струму та напруги та струмопровідні частини для розподільних пристроїв 220 та 110 кВ електростанції. За результатами розрахунку струмів короткого замикання вибрані вимикачі, роз’єднувачі та струмопроводи генераторів 220 та 100 МВт. У програмному комплексі «Дакар» було створено схему електростанції для проведення розрахунків. Було прораховано наступні режими роботи електростанції для наксимального і мінімального навантаження: Максимальний Мінімальний Післяаварійний (вимкнення лінії 220 кВ) Післяаварійний (вимкнення лінії 110 кВ) Післяаварійний (вимкнення генератора підєднаного до РП-110 кВ) За усталених режимів роботи усі параметри режиму (струми у вітках, потужності генерування) знаходяться у межах норми.