Дослідження і зниження витрат на енергоносії в умовах поглиблення міжнародної співпраці підприємств України та Німеччини

Автор: Лапоног Тетяна Вадимівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародна економіка
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Для зниження витрат на енергоносії та побудови комплексного заходу, необхідно проводити аналіз собівартості виробництва та оцінку енергетичних можливостей суб’єкта підприємництва. Існуючі засоби оцінки ґрунтуються на основі статистичних даних. На більшості виробничих підприємств статистика щодо енергетичної ефективності не ведеться. Це обмежує можливості підприємства оптимізувати свою енергетичну складову у виробництві продукції. Відсутність системного підходу до ефективного використання енергетичного потенціалу підприємства призводить до енергетичної залежності та зниження конкурентоспроможності у галузі. Енергоефективність та енергозбереження є ключовими поняттями, які мають безпосередній вплив на витрати на енергоносії в контексті підприємництва. В свою чергу, відповідно до Дмитренка (2023), «енергоефективність характеризує ступінь використання енергії на одиницю кінцевого продукту». Ч.В. Пульки та Ю.В. Дзядикевич (2020) окреслюють поняття енергозбереження як «різновид ресурсозберігаючої діяльності на підприємстві, яка спрямована на скорочення витрат паливно-енергетичних». Формування бар’єрів щодо впровадження енергоефективної політики на підприємстві визначило підхід до удосконалення методів оптимізації витрат на електроенергію (Болтянська, Л.О., 2022, c. 1-14.). Можливі методи енергозбереження та економії на підприємстві розділено на 3 категорії: безвтратні, низькозатратні та високовитратні методи (Перебийніс, В.І., Федірець, О.В., 2012). Впровадження системи енергетичного менеджменту складається з наступних етапів (Крутогорський, Я.В, 2019): формування групи експертів з енергетичного менеджменту; аналіз енергетичної ефективності та потенціалу підприємства; формування підходів щодо оптимізації енергозберігаючих заходів; впровадження та реалізація енергоефективних заходів в дію; моніторинг та корегування процесів. Структура магістерської роботи складається з чотирьох розділів. В першому розділі розглянуто перешкоди до впровадження енергоефективної політики компаніями та основні методи оптимізації витрат на енергоносії. Розглянуті наукові розробки і здобутки за темою. В другому розділі проаналізовано міжнародні економічні відносини між Україною та Німеччиною. Узагальнені результати міжнародної економічної діяльності в галузі електроенергетики України та Німеччини. У третьому розділі досліджено основні види діяльності ТОВ «Орісіл-Фарм», здійснено аналізування об’єкта дослідження, його виробничо-господарської діяльності та показники рентабельності. Охарактеризовано та проаналізовано міжнародну економічну діяльність підприємства. Наведено тенденції розвитку виробничо-господарської діяльності підприємства, здійснено дослідження тенденцій провадження і розвитку міжнародної економічної діяльності. Досліджено тенденції щодо зниження витрат на енергоносії на ТОВ «Орісіл-Фарм». В четвертому розділі розроблено та деталізовано методи для підвищення енергоефективності підприємства. Зокрема, запропоновано впровадження комплексного заходу з метою знизити витрати на енергоносії та збільшити рентабельність виготовленої продукції на 3,3%, шляхом впровадження системи енергетичного менеджменту на ТОВ «Орісіл-Фарм». Об’єкт дослідження - ТОВ «Орісіл-Фарм». Предметом дослідження магістерської кваліфікаційної роботи є зниження витрат на енергоносії та вплив комплексного заходу на повну собівартість виготовленої продукції. Метою роботи є дослідження та удосконалення методів зниження витрат на енергоносії в умовах поглиблення міжнародної співпраці підприємств України та Німеччини. Аналіз та оцінка структури повної собівартості та енергетичного потенціалу ТОВ «Орісіл-Фарм» дали основу для формування заходу щодо оптимізації витрат на енергоносії. Було сформовано комплексний захід системи енергетичного менеджменту для впровадження на підприємстві на основі визначених проблем. Експертним методом встановлено, що формування робочої групи на підприємстві для провадження енергетичного менеджменту призведе до економії витрат на собівартості продукції за рахунок зменшення витрат на паливо та енергію. Комплексний захід також передбачає оптимізацію кута нахилу сонячних панелей, встановлення системи накопичення енергії та датчиків освітленості та руху. Впровадження рекомендаційного заходу сприяє економії витрат за рахунок скорочення повної собівартості виготовленої продукції, збільшенню сукупного та чистого прибутку, а також, призвело до збільшення рентабельності виготовленої продукції на 3,3%. Ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, енергетичний менеджмент, витрати на енергоносії, енергоефективна політика. Перелік використаних літературних джерел. Дмитренко, А. В. (2023). Проблеми енергоефективності економіки в Україні. Правова наука і державоутворення в Україні у контексті інтеграційних процесів, Міжнародна науково-правова конференція, 259-260. Пулька, Ч. В., & Дзядикевич, Ю. В. (2020). Організаційно-економічний механізм енергозбереження на підприємствах. Галицький економічний вісник, 6(67), 40-49. Болтянська, Л. О. (2022). Енергозбереження та енергоефективність в домогосподарствах населення. Науковий вісник Таврійського державного агротехнологічного університету, 3(12), 1-14. URL: http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/16588/1/L.%20Boltianska%20Energy%20saving_78-91.pdf. Перебийніс, В. І., & Федірець, О. В. (2012). Енергетичний фактор забезпечення конкурентоспроможності продукції. Полтава: ПУЕТ. Крутогорський, Я. В. (2017). Впровадження системи енергоменеджменту на промисловому підприємстві. Економічні науки, Черкаси: ЧДТУ, 80-87, doi: 10.24025/2306-4420.1.44.2017.110691.