Землеустрій як інструмент формування земельних ділянок для інфраструктури водопостачання та водовідведення
Автор: Яців Анастасія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: УДК 528.44 Яців Анастасія Ігорівна. Курильців Р.М. Землеустрій як інструмент формування земельних ділянок для інфраструктури водопостачання та водовідведення. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет "Львівська Політехніка", Львів, 2023 р. Розширена анотація Досліджено проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництво та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розповідання води) (для обслуговування та експлуатації свердловин та шахтних колодязів та для обслуговування очисних споруд), які розташовано на території Хирівської міської ради, Самбірського району, Львівської області. Проаналізовано основні особливості об’єкта дослідження та його місця розташування. Подано роль та місце землеустрою в розвитку земельних відносин в Україні. Подано стандартизацію та нормування проєктування об’єктів водовідведення. Досліджено проєктів роботи із землеустрою як складову отримання дозволу на спеціальне водокористування. Досліджено інвентаризацію земель як основу визначення меж земельної ділянки комунальної власності. Проаналізовано державну реєстрацію земельної ділянки. Подано результати робіт в електронному вигляді у форматі обмінного файлу. Сформовано всі топографо-геодезичні матеріали земельної ділянки та подано його правові підстави щодо інвентаризації земельної ділянки. Відображено послідовність формування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та приведено послідовність виконання робіт. Об’єкт дослідження – земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництво та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розповідання води) (для обслуговування та експлуатації свердловин та шахтних колодязів та для обслуговування очисних споруд). Предмет дослідження – стандартизація на нормування проєктування об’єктів водовідведення та регламентація зон санітарної охорони джерел водопостачання на основі інвентаризації земель як основи визначення меж земельної ділянки комунальної власності для обслуговування очисних споруд. Методи дослідження. Під час дослідження сформувались основні методи, такі як методи аналізу, порівняння, узагальнення та методу обробки інформації. Я використовувала методи спостереження, вимірювання та обстеження. Для досягнення мети потрібно було: • ознайомитись з основними характеристиками об’єктів; • дослідити послідовність виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; • проаналізувати оформлення права оренди на земельну ділянку. Результати досліджень. Вода – це один із найважливіших факторів життєдіяльності людини. Вона потрібна для збереження здоров’я, життя, захисту від пожеж, охорони навколишнього природного середовища [3, 4], задоволення господарчих потреб, а також для виробництва будь-яких товарів та провадження економічної діяльності. Потребу у воді задовольняє водопостачання, це є сукупність заходів із забезпечення водою різних споживачів у необхідній кількості та необхідній якості [5]. Розподіл водних ресурсів територією планети нерівномірний. Існують території, які мають природну забезпеченість водою у десятки більшу, ніж інші країни. Наприклад, у США на 1 км2 площі припадає 363 тис. м3 води на рік, у Франції – 441 тис. м3, Україні - 83 тис. м3 [1]. Водні об’єкти України покривають площу у 24,2 тис. км2, що становить 4,0% від її загальної території (603,7 тис. км2). До таких об’єктів належать річки, озера, водосховища, ставки, канали тощо. Територія України має не дуже густу річкову мережу (середнє значення – 0,34 км/км2), тут немає великих природних водойм та не багаті запаси підземних вод. Болота, які були природним регулятором водності річок, сьогодні наполовину осушені. Отже, водні природні ресурси України – це насамперед, місцевий та транзитний стік річок, водних запасів озер, штучних водойм та підземних горизонтів [2]. Україна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами країн Європи та є одним із регіонів зі значним антропогенним навантаженням на водні джерела та нестачею достатньої кількості прісної води [2]. Джерелами водопостачання є поверхневі та підземні води. Питне водопостачання країни майже на 80% забезпечується за рахунок поверхневих вод і на 20% - із підземних. Якість води джерел водопостачання є вирішальним чинником санітарного та епідеміологічного благополуччя населення [1]. Поверхневі води – річки, канали, озера, лимани, водосховища, болота. Провідна роль у загальному обігу вологи, задоволенні потреб господарства та населення прісною водою належить річкам. В Україні налічується більш як 4 тис. річок довжиною понад 10 км, з них 117 – понад 100 км. Поверхневі води України містить у своєму складі: район басейну річки Вісла, район басейну річки Дніпро, район басейну річки Дністер, район басейну річки Дон, район басейну річки Дунай, район басейну річки Південний Буг, район басейну річок Криму, район басейну річок Приазов’я, району басейну річок Причорномор’я [1]. Загальні прогнозні ресурси підземних вод в Україні становлять 61 6892,2 тис. м3/добу на одному особу. Прогнозні ресурси підземних вод розподілені за регіонами нерівномірно, що зумовлено відмінністю геолого-структурних і фізико-географічних умов різних регіонів України. Переважна частина прогнозних ресурсів зосереджена у північних та західних областях України, ресурси південного регіону обмежені [9]. Наведено геодезичне формування земельної ділянки, та такі землевпорядні матеріали технічної документації, викопіювання із Публічної кадастрової карти [7, 8], викопіювання із проєкту роздержавлення, робочий та зведений інвентаризаційний план, кадастровий план, схема GNSS-спостережень, схема прив’язки до пунктів Державної геодезичної мережі, план зон обмежень на земельну ділянку. Приведено всі відповідні рішення щодо земельної ділянки [6]. Подано регламентацію зон санітарної охорони джерел водопостачання, та стандартизацію й нормування проєктування об’єктів водовідведення. Розкрито підготовчі роботи для отримання дозволу на спеціальне водокористування та проєктні роботи із землеустрою як складова отримання дозволу на спеціальне водокористування. Подано оформлення результатів робіт із інвентаризації земель в електронному вигляді обмінного файлу. Наведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності для обслуговування очисних споруд. Ключові слова: земельна ділянка, технічна документація, водопостачання, водовідведення, геодезичне формування, технічна документація щодо інвентаризації земельних ділянок, вода. Перелік використаних літературних джерел. 1. Зелена книга. Регулювання ринку водопостачання та водовідведення [Електронний ресурс]. – Режим доступу. https://cdn.regulation.gov.ua. 2. Водні ресурси України [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://www.nbuv.gov.ua. 3. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264XII / Відомості Верховної Ради України від – 1991 р., №41, ст. 546. 4. Водний кодекс України вiд 06.06.1995 р / Відомості Верховної Ради України – 1995. – № 24, ст.189. 5. Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 р. №2918ІІI / Відомості Верховної Ради України від – 2002 р., №16, ст. 112. 6. Хирівська міська рада [Електронний ресурс]. – Режим доступу. https://hyrivska-gromada.gov.ua. 7. Публічна кадастрова карта [Електронний ресурс]. – Режим доступу. https://map.land.gov.ua. 8. Kadastr.live [Електронний ресурс]. – Режим доступу. https://kadastr.live. 9. Державний водник кадастр. Облік поверхневих водних об’єктів [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://geoportal.davr.gov.ua. 10. Національна академія наук України [Електронний ресурс]. – Режим доступу. https://www.nas.gov.ua.