Особливості робіт із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини у м.Львові
Автор: Ганяк Ірина Іванівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Згідно з ст. 54 Конституції України [1] культурна спадщина охороняється законом, а держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність. Охорона культурного надбання держави, враховуючи те, що руйнування об’єктів культурної спадщини однієї країни є втратою для всього людства, є зобов’язанням України і перед світовою спільнотою. В наш час є недостатньо взяти окрему пам’ятку під охорону, адже це є не зовсім ефективно. Для збільшення ефективності застосовується комплексний підхід, який акцентує увагу на охороні об’єкта культурної спадщини із навколишнім середовищем. Важливу роль в охороні культурної спадщини займає земельне законодавство, що визначає правовий режим земель, на яких знаходяться об’єкти культурної спадщини. Для практичного обґрунтування теоретичних засад обрано земельну ділянку, яка розташована у м. Львові на вул. Т. Шевченка, 31, на якій розташовані об’єкти культурної спадщини, з метою встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини. Проаналізовано методичну, правову, наукову бази землеустрою та кадастру, а також наукові публікації та напрацювання фахівців кафедри кадастру територій Національного університету «Львівська політехніка» [5,6,7,8]. Оцінка землі, а саме нормативно-грошова оцінка, використовується для визначення розмірів плати за землю, зокрема і для визначення розмірів орендної плати [2]. Синтезовано процес Державної реєстрації об’єктів культурної спадщини та проаналізовано роботу Управління охорони історичного середовища на території м. Львова протягом 2020 – 2022 р. Об’єкт дослідження ? землі житлової та громадської забудови. Предмет дослідження ? розкрити зміст робіт із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини. Мета дослідження: магістерської кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні комплексу робіт із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та розкрити зміст Державної реєстрації цих об’єктів, аналізі роботи Управління історичного середовища м. Львова. Результати дослідження. З метою збереження та охорони об’єктів культурної спадщини визначаються зони охорони. Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень [3,4]. Для визначення просторових даних і площі території об’єкту дослідження, представлено розроблений повний комплекс робіт із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючого об’єкта культурної спадщини. Виконано необхідні геодезичні та землевпорядні роботи із застосуванням сучасних технологій, які підвищують точність, якість та швидкість їх виконання. За допомогою програмного забезпечення «Digitals» виготовлено необхідний картографічний матеріал, який є обов’язковою складовою сформованого проекту землеустрою. Нормативна вартість об’єкта досліджень становить 107717943 грн./рік, а розмір орендної плати – 6463077 грн./рік. Під час виконання досліджень на земельній ділянці встановлено ряд обмежень, а саме: охоронна зона навколо (уздовж) об’єкта електрозв’язку – площею 0,0210 га, санітарно-захисна зона навколо (уздовж) об’єкта енергетичної системи – площею 0,0797 га, буферна зона об’єкта культурної спадщини – площею 1,2267 га, пам’ятка культурної спадщини та/або їх території – площею 1,2267 га, територія в червоних лініях – площею 0,0027 га, територія в лініях регулювання забудови – 1,1070 га, історичний ареал населеного місця – площею 1,2267 га. У дослідницькій частині висвітлено сферу роботи Управління охорони історичного середовища м. Львова протягом 2020–2022 р.р. Визначено основні напрямки роботи управління Львівської міської ради. Висвітлено кількість укладених охоронних договорів за період 2020–2022 р.р. Сформульовано результати роботи щодо опрацювань звернень громадян, найбільша кількість яких була зафіксована у 2021 р., а найменша у 2022 р. Також, проаналізовано роботу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Львівської міської ради. Акцентується особлива увага на роботі підпорядковуваних комунальних підприємств, а саме ЛКП «Бюро спадщини» та ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар». Висвітлюються завдання, цілі та виконана робота за період 2020 – 2022 р.р. Ключові слова: об’єкт культурної спадщини, кадастрові роботи, орендна плата, Державна реєстрація об’єктів культурної спадщини, Управління охорони історичного середовища м. Львова. Перелік використаних літературних джерел: 1. Конституція України, №30 (2012, 1 січня) (Україна) Відомості Верховної Ради України, (54). 2. Земельний кодекс України, Кодекси України №2768-ІІІ (2001, 30 листопада) (Україна). Офіційний вісник України, (46), 1. 3. Про землеустрій, Закон України №858-IV (2003, 4 липня) (Україна). Офіційний вісник України, (25), 122. 4. Про Державний земельний кадастр, Закон України №3613-VI (2011, 15 серпня) (Україна). Офіційний вісник України, (60), 64. 5. Про оцінку земель, Закон України №1378-IV (2003, 11 грудня) (Україна). Відомості Верховної ради України, (15). 6. Про охорону культурної спадщини, Закон України №1805-III (2023, 2 жовтня) (Україна). Відомості Верховної ради України, (39). 7. Маланчук М., Музика Н., Хавар Ю., & Гулько О. (2019). Просторовий сталий розвиток суспільства як основа соціально-економічних відносин. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Економіка АПК, (26), 11-14. 8. Губар, Ю., Хавар, Ю., & Ваш, Я. (2021). Шляхи розвитку національних кадастрових систем. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, (41), 151-163.