Використання штучного інтелекту для потреб кадастру та землеустрою
Автор: Братішко Олег Григорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Використання штучного інтелекту (ШІ) у сфері кадастру та землеустрою є актуальною та перспективною галуззю, що відкриває широкі можливості для оптимізації процесів управління земельними ресурсами (Ткаленко 2019). Робота спрямована на вивчення ключових аспектів використання штучного інтелекту у сфері кадастру та землеустрою. Серед них важливе місце займає аналіз великих обсягів даних для точного та швидкого розпізнавання земельних ділянок та їх характеристик. Технології штучного інтелекту дозволяють автоматизувати процеси картографування та аналізу геопросторових даних, що сприяє покращенню якості та швидкості проведення земельних вимірювань (Малашкевич, 2017). Основні концепції штучного інтелекту включають такі аспекти: Машинне навчання: машинне навчання - це піддисципліна штучного інтелекту, яка вивчає алгоритми і методи, що дають змогу комп’ютерам навчатися на основі даних без явного програмування. Нейронні мережі: комп’ютерні системи, створені на основі людського мозку, які використовують для розв’язання завдань машинного навчання. Глибоке навчання: піддисципліна машинного навчання, що використовує нейронні мережі з великою кількістю шарів (глибокі мережі) для розв’язання складних завдань обробки даних. Інтелектуальні агенти: системи, які розпізнають навколишнє середовище за допомогою датчиків і виконують дії в цьому середовищі. Обробка природної мови: напрям штучного інтелекту, що вивчає взаємодію комп’ютера і людини за допомогою мови, що дає змогу розуміти, аналізувати і використовувати людську мову. Комп’ютерне бачення: галузь штучного інтелекту, що розробляє алгоритми, які допомагають комп’ютерам розпізнавати патерни і розуміти візуальну інформацію. Міркування в штучного інтелекту: концепція штучного інтелекту, що вивчає, як системи ухвалюють рішення, роблять логічні висновки і розв’язують проблеми. Автоматизація: використання штучного інтелекту для автоматизації завдань і процесів, які раніше вимагали втручання людини. Об’єкт дослідження: Штучний інтелект. Предметом дослідження: Використання штучного інтелекту у сферах кадастру та землеустрою. Мета дослідження: Визначити можливості використання штучного інтелекту у сферах кадастру та землеустрою. Результати досліджень. Впровадження штучного інтелекту в системи кадастру та землеустрою матиме значний вплив на ці процеси, підвищивши ефективність, точність і швидкість обробки даних переваги впровадження штучного інтелекту в ці системи: Автоматизація процесів: штучного інтелекту може автоматизувати багато рутинних завдань, як-от опрацювання документів, аналіз геодезичних даних і визначення прав власності на землю та її меж. Це може скоротити необхідність виконувати багато рутинних завдань вручну (Шарий, 2017). Точність і аналіз даних: штучного інтелекту може підвищити точність обробки даних і допомогти уникнути помилок, пов’язаних з людським фактором. Крім того, аналіз даних за допомогою штучного інтелекту дає змогу отримати більше інформації, яка може бути корисною для прийняття рішень (Марутян, 2018). Скорочення часу обробки: штучного інтелекту може значно скоротити час, необхідний для обробки документів і розв’язання проблем, пов’язаних з публічними картами та управлінням земельними ресурсами. Це дасть змогу швидше вирішувати майнові питання, виділяти землю і виконувати інші адміністративні процедури. Підвищення доступності даних: штучного інтелекту може допомогти створити доступніші та зручніші системи, що дають змогу стороннім користувачам, як-от громадянам, юристам і державним установам, швидко отримувати доступ до необхідної їм інформації. Однак впровадження штучного інтелекту пов’язане з певними труднощами й обмеженнями, зокрема: Витрати на впровадження: розробка і впровадження систем штучного інтелекту може потребувати значних витрат на технології, навчання персоналу та інфраструктуру. Питання конфіденційності та безпеки: збір і зберігання великих обсягів даних може викликати питання конфіденційності та безпеки (Перович, 2016). Необхідність людського нагляду: навіть при впровадженні штучного інтелекту є важливо забезпечити людський нагляд і експертизу для розв’язання складних ситуацій і пояснення аномалій. Необхідність внесення змін до законодавства: повноцінне використання штучного інтелекту в системах кадастру та землеустрою вимагає внесення змін або поправок до законодавства, щоб дозволити певні процедури або ухвалити нові правила використання технологій. Ключові слова: Штучний інтелект, машинне навчання, нейроні мережі, кадастр, землеустрій. Перелік використаної літератури Малашевський М., Кузін Н., Паламар А. та Маланчук М. (2017). Проблеми просторового упорядкування та оподаткування земель сільськогосподарського призначення. Геодезія та картографія, 43 (4), 166–172. Перович І. (2016) Напрямки розвитку кадастрової системи України Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, випуск ІІ (32), 38–40 doi: 07_38–40 Шарий Г., Тимошевський Г., Щепак В. (2017). ГІС в кадастрових системах: навч. посіб. Полтава : ПолтНТУ. Ткаленко, О.М., Макаренко, А.О., Полоневич, О.В. (2019). Інтелектуальні технології та системи штучного інтелекту для підтримки прийняття рішень. Телекомунікаційні та інформаційні технології, № 2, 53–59. Марутян, Р.Р. (2018). Інформаційні технології інтелектуального управління у публічно-управлінській практиці: зарубіжний та вітчизняний досвід. Вісник Національного університету цивільного захисту України, № 2, 146–153.