Дослідження сучасної геодинаміки Українських Карпат за ГНСС - даними
Автор: Йосипенко Микола Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Космічна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Українські Карпати є сполучною ланкою між західними (Словаччина і Польща) і східними (Румунія) Карпатами, утворюючи фрагменти північних гілок Альпійсько-Середземноморського поясу. Тут редукується низка структурних зон визначальних образів Західних Карпат і зароджуються нові елементи характерні для східної частини Карпатської дуги [1]. У схемах тектонічного районування Українських Карпат розрізняють три великі структурні одиниці: Складчасті Карпати та прилеглі до них Передкарпатський передовий і Закарпатський внутрішній прогини [2]. Тектоніка та геодинаміка регіону досліджена багатьма вченими, але з появою перманентних ГНСС-станцій у регіоні та накопиченням даних впродовж декількох років з’являється ряд нових можливостей для дослідження саме сучасної геодинаміки Українських Карпат [3,4]. Для вивчення геодинамічних особливостей регіону на сьогодні широко використовують ГНСС-дані перманентних станцій. Для таких задач слугують добові рішення, які накопичуються у багаторічні ГНСС-ряди. На сьогодні деякі ряди таких даних сягають декількох десятиліть, що дозволяє впевнено визначати тренди та деформації верхнього шару земної кори. На заході України за останнє десятиліття активно встановлюються нові перманентні ГНСС-станції. Однією із таких мереж є Геотерраса, яка обслуговується та контролюється фахівцями Національного університету «Львівська політехніка». Відстань між сусідніми ГНСС-станціями мережі Геотерраса становить у середньому 70 км, що є ефективним для диференціації сучасної геодинаміки Українських Карпат [5]. Дана робота присвячена детальному дослідженню сучасної геодинаміки Українських Карпат з використанням ГНСС-даних. У цій роботі на першому етапі виконано обчислення добових розв’язків даних 22 ГНСС-станцій регіону Українських Карпат з 2018 року та визначено річні швидкості ГНСС-станцій. Швидкості визначено окремо в горизонтальному та вертикальному напрямках. На другому етапі побудовано карти горизонтальних та вертикальних деформацій території Українських Карпат. Для узагальнення зв’язку з тектонікою карту горизонтальних деформацій накладено на тектонічну будову регіону з зафіксованими тектонічними розломами. У результаті досліджень геодинаміки Українських Карпат за даними ГНСС станцій з 2018 по 2021 роки визначено та проаналізовано сучасний стан деформацій регіону. Дослідження можуть продовжуватися з додаванням нових ГНСС-станцій, що підвищить детальність досліджень. На побудованих картах ізоліній та векторів вертикальних зміщень видно, що більшість станцій зазнають просідань, імовірно в зв’язку з денудаційними процесами. Східна частина Українських Карпат зазнає більших просідань. Карта горизонтальних деформацій та зміщень земної кори та розподілу параметрів деформацій на території Українських Карпат демонструє зону стиску, яка відповідає території Закарпатського глибинного розлому. Як підсумком досліджень у магістерській кваліфікаційній роботі можна відзначити, що деформації земної кори регіону Українських Карпат є складними, а для подальшого аналізу відзначених зон деформацій варто використовувати детальніші дані геологічної та геофізичної розвідки. Об’єкт дослідження – геодинаміка Українських Карпат. Предмет дослідження – горизонтальні та вертикальні деформації регіону Українських Карпат за даними ГНСС-станцій. Мета дослідження – проаналізувати горизонтальні та вертикальні деформації регіону Українських Карпат за даними ГНСС-станцій та встановити зони розтягу-стиску. Побудувати карти деформацій та узагальнити отримані результати. Результати дослідження – Проаналізовано сучасний стан вивчення геодинаміка Українських Карпат. Побудовано карти горизонтальних та вертикальних деформації регіону Українських Карпат за даними ГНСС-станцій. Визначено особливості сучасної геодинаміки Українських Карпат. Також, визначено перспективні напрямки подальших досліджень у цьому напрямку, що дозволить поглибити розуміння геодинаміки Українських Карпат, а також уточнити та підвищити точність і достовірність результатів.