Психологічні особливості емоційної регуляції під час переживання конфліктів у парі
Автор: Бекар Михайло Ярославович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Психологія
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Магістерська кваліфікаційна робота на здобуття наукового ступеня магістра за спеціальністю 053 – Психологія. – Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, 2023 р. У кваліфікаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено зв’язок емоційної регуляції та домінуючих стилів поведінки під час конфлікту у парі, та їх зв’язок з рисами характеру. Емоційна регуляція – здатність усвідомлювати, керувати емоційними реакціями на ситуацію яка склалась у зовнішньому або внутрішньому світі, синтезувати та переусвідомлювати події які відбулись, їх значення для особистості. Стилі вирішення конфліктів проявляються під час стресової ситуації. Основною ознакою стилю є поведінка яка направлена на відстоювання власних інтересів абож відмова від відстоювання, також як особистість ставиться до інтересів партнера. Для дослідження застосовано методику Домінуючі стилі поведінки у конфліктах Томмаса-Кіллмана, П’ятифакторний особистісний опитувальник «Велика п’ятірка» Р.МакКас та П.Коста, Опитування стосунків між батьками та дітьми (PCRS, Fine, Moreland, and Schwebel); Опитувальник когнітивної регуляції емоцій (Cognitive Emotion. Regulation Questionnaire – CERQ N. Garnefski, V. Kraaij); Опитувальник особистісної зрілості (ОЗО) О. С. Штепи. Отримані дані обчислено та опрацьовані з допомогою програми SPSS, Exel. Опитування пройшли 81 респондент віком від від 19 до 61. Серед респондентів частими чинниками конфліктів у парі є влада, соціальне оточення, інтимність, відсутність емоційної близькості, побут, фінансові проблеми, залежності або риси характеру. За допомогою кореляційного аналізу виявлено взаємозв’язки способів емоційної регуляції(самозвинувачення, фокус на плані, румінація, звинувачення інших) з способами поведінки у конфліктних ситуаціях(співпраця, суперництво як на високому рівні так і на низькому) та рисами характеру(екстраверсія, автономія, емоційна стабільність, відповідальність). За допомогою факторного аналізу виділено два фактори які отримали назву Домінуюча відстороненість та Нав’язлива близькість. Перший фактор характеризується відсутністю співпраці, фокусом на плані, розглядом в перспективі і румінацією. Другий фактор характеризується низьким рівнем суперництва та високим рівнем зануреності у стосунки та пристосування у конфліктах. Ключові слова: конфлікти, емоції, емоційна регуляція, способи вирішення конфліктів.