Мова ворожнечі як один з маніпулятивних методів в медіа в період російсько-української війни
Автор: Терещенко Катерина Вікторівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Уява людей стала ще більш схильною до емоційних впливів та інших маніпулятивних методів, включаючи мову ненависті, яка може сильно впливати на думки особистостей, налаштовувати їх на певний лад і впливати на прийняття рішень. Тому надзвичайно важливо піднімати питання щодо впливу хейтспічу на суспільство та знаходити шляхи забезпечення чистоти та об’єктивності в новинах. Об’єктом дослідження є контент новинних веб-медіа “OBOZ.UA” та «Цензор.Нет». Предмет дослідження – вплив мови ворожнечі на аудиторію медіаресурсів “OBOZ.UA” та «Цензор.Нет». Мета дослідження – проаналізувати вплив маніпулятивного прийому мови ворожнечі на сприйняття аудиторією матеріалів сучасних українських медіаресурсів “OBOZ.UA” та «Цензор.нет». Відслідкувати наслідки споживання даного контенту через призму політичної діяльності. Сучасне інформаційне оточення в Україні зазнало модернізації під впливом нових слів, значень і загальної поведінки. Розвиток засобів комунікації та формування нових зв’язків, разом із зростанням політичних процесів та агресією з боку Росії значно вплинули на наше національне самовираження. Мова ворожнечі в українських ЗМІ стала актуальною темою та об’єктом дослідження в ранній період російсько-української війни у контексті медійного спілкування та суспільного діалогу. Наше дослідження стосувалося контенту двох видань – “OBOZ.UA” та «Цензор.нет». Висновок, який можна зробити, полягає в тому, що всі приклади мови ворожнечі, представлені в їхніх матеріалах, спрямовані найчастіше на демонізацію українців, спочатку в очах росіян, а потім в псуванні їх репутації на міжнародній арені. Важливо відзначити, що для підсилення емоційного впливу «Цензор.нет» навіть передавав хейтспіч у цитатах, не перекладаючи його з російської мови. Українські медіа, чи то інформаційні чи то розважальні, наразі ще не досягли високого стандарту. Це особливо стосується російських ЗМІ, які використовують мову ворожнечі, формуючи негативний стереотип українців через публікації про бандерівців, фашистів і хунту. Низький рівень освіти і відсутність толерантності також сприяють поширенню «мови ворожнечі». У таких випадках вживання такого мовлення часто є неусвідомленим для тих, хто готує матеріали. Але помітно є те, що все ж українське суспільство трансформується в бік позитивного розвитку. Ключові слова – мова ворожнечі, журналістика, Інтернет-медіа, контент, маніпулятивний вплив. Перелік використаних літературних джерел. 1. Вебер, А. Навчальний посібник з проблематики «мови ненависті» / [пер. з англ. Східно-Європейського Інституту Розвитку; за заг. ред. Павліченка О. М.] – К. : Тютюкін, 2010. – 96 с 2. Гетьманчук П. Гібридна війна Росії проти України: інформаційний аспект. 2019. С. 296 – 307 3. Денисюк Ж. З. Пропаганда та контрпропаганда в контексті стратегій державної інформаційної політики. Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського. Серія: Державне управління. 2021. Том 32 (71) № 2. С. 46 – 50 4. Іллюк Н. Медіа-освіта молоді як детермінанта сучасного інформаційного суспільства // Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації. – 2011. – №1. – С.121