Медіаграмотність в Україні: історія, сучасний стан, перспективи
Автор: Винарчик Марія-Катерина Павлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Медіаграмотність — це набір компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої участі в житті медійного суспільства [1]. Медіаосвіта є необхідною для всіх людей, тим паче, у епоху діджиталізації та цифровізації. Освоївши базові правила інформаційної гігієни люди ефективно використовують медіа для задоволення власних потреб, а не медіа маніпулюють ними. Вперше термін «медіаосвіта» було використано під час засідання ЮНЕСКО, а точніше сектору, що присвячений темі інформації у 1973 році. Це було під час розробки програми масової медіаосвіти, до слова, вона спричинила зростання інтересу до медіаграмотності у спільноті науковців [2]. Одним із його засновників вважають канадського філософа М. Маклюена. Його фраза «medium is the message», що у перекладі з англійської означає: «медіа – це повідомлення», демонструє, що ЗМІ мають не лише інформаційну, а й комунікативну функцію [3]. Об’єктом нашого дослідження є концепції, динаміка та особливості поширення медіаосвіти та медіаграмотності в українському суспільстві. Предмет дослідження — проєкти з медіаграмотності в українському інформаційному полі. Мета дослідження — виявити перспективи та запропонувати власну концепцію розвитку медіаграмотності серед українців. Медіаграмотність — це запорука безпеки у інформаційному середовищі. Ті, хто вивчає її, вміє оцінювати достовірність інформації, відрізняє упередження, фейки, дезінформацію, пропаганду та шкідливі наративи у текстах медіа. Також можуть інтерпретувати зміст повідомлень, знаходять достовірну інформацію та не ведуться на маніпуляції. В реаліях повномасштабної війни, в Україні, такі вміння є вкрай важливим. 5 Результати досліджень. Сьогодні в інфополі України є чимало шкідливих наративів, фейків, ворожих ІПСО та пропаганди, що працює на руку ворога. З цією проблемою борються чимало державних та громадських ініціатив. Їх діяльність значно пожвавилась в умовах повномасштабної війни, зріс і попит на такі знання. У 2020 частка українців, що мали рівень медіаграмотності вище середнього становила 55%. За два роки вона збільшилась до 81% [4]. Ми дослідили принципи роботи різних ініціатив. Державних проєктів виявилось менше, аніж громадських. Більшість спрямована на медіаосвіту серед молоді та школярів, є й ті, що створені для певних професій. Проте, вони не охоплюють усіх категорій українців. До прикладу. національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» [5] має чимало матеріалів для навчання школярів та педагогів, навчальні програми для юних та практикуючих журналістів, але не пропонує нічого старшій віковій категорії. Та ж проблема є у громадських ініціатив. Для кожної аудиторії потрібен інший підхід та пояснення. Загалом формат роботи у всіх медіа проєктів схожий, вони мають ведучого-експерта або декількох. Часто, ці персони невідомі широкому загалу, тому навіть якісний контент не завжди знаходить відгук. Здебільшого ініціативи працюють з розвінчуванням міфів, роблять розбір актуальних тем, допомагають вивчати історію, культуру, мову та інші теми. Проте матеріали подають часто як конспект, відео з поясненням, лише інколи у форматі гри. Також, на нашу думку, недостатньо сучасних маркетингових стратегій, як-от просування у соцмережах. Ще одна проблема серед громадських ініціатив – це непостійне фінансування, а з цього випливає нерегулярних контент, відповідно увага аудиторії зменшується і активність сторінок теж. 6 Провівши аналіз проєктів, що вже існують та розглянувши статистику рівня національної медіаграмотності ми дійшли висновку, що слід створити інший за концепцією та підходами до реалізації проєкт. Його головна ціль – популяризувати медіаграмотність для усіх, незважаючи на вік та професійну діяльність. Молодь надає перевагу соцмережі Тiktok чи Instagram, старша аудиторія частіше гортає стрічку Facebook. Відповідно опираючись на популярний формат у конкретній соцмережі ми будемо коригувати подачу власного матеріалу. У роботі ми розглянули приклади успішних креативних проєктів у Instagram та Тiktok, що відомі аудиторії різного віку і вважаємо, що й проєкт з медіаграмотності можна популяризувати таким чином, у дещо розважальному форматі. Назва нашої ініціативи – «Медіаграмотність не для всіх». Вона обумовлена тим, що насправді найбільше уваги приділено медіаосвіті серед школярів та молоді, також створюють проєкти, які допомагають опанувати ці навики педагогам. Проте ми не знайшли жодного проєкту, який навчав би інформаційній гігієні старше покоління, про що зазначали вище. Дуже часто саме вони є жертвами фішингу чи інших шахраїв, позаяк, не вміють відрізняти ворожі наративи чи банальних ботів у коментарях під дописами в соцмережах. Сторінки у соціальних мережах виконуватимуть функцію популяризування самого проєкту, у розважальному форматі доноситимуть невеликі за обсягом аспекти з галузі медіаграмотності. А ґрунтовні знання читачі зможуть отримати безпосередньо на сайті ініціативи. Там будуть розміщені наукові та публіцистичні матеріали. Ключові слова — медіаграмотність, медіаосвіта, інформаційна гігієна, інформаційна безпека, ЗМІ, дезінформація. Перелік використаних літературних джерел 1. MediaSapiens. (2017, May 24). Бути медіаграмотним: десять необхідних компетентностей. Detector Media. Retrieved from 7 https://ms.detector.media/mediaosvita/post/18961/2017-05-24-butymediagramotnym-desyat-neobkhidnykh-kompetentnostey/: 2. UNESCO. (1999). Educating for the media and the digital age. Vienna: UNESCO. Retrieved from https://www.mediamanual.at/ en/pdf/recommendations.pdf 3. McLuhan, M. (1964). Understanding media: The extensions of man. New York: McGraw-Hill. 4. Детектор медіа. (2023, April 18). Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022 (повна версія). Detector Media. Retrieved from https://detector.media/infospace/article/210210/2023-04-18-indeksmediagramotnosti-ukraintsiv-2020-2022-povna-versiya/: 5. Міністерство культури та інформаційної політики України. (2023). Офіційний сайт Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр». Фільтр. Retrieved from https://filter.mkip.gov.ua/uchytelyam-tauchnya