Реконструкція системи водопостачання селища Колки Луцького р-ну Волинської обл. (7,0 тис. мешканців)
Автор: Юхименко Максим Глєбович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: На основі аналізу роботи системи водопостачання селища Колки Луцького району Волинської області представлено проект реконструкції системи водопостачання селища Колки. Запроектовано господарсько-питну промислову систему водопостачання. Система – кільцева, яка має 3 кільця. Схема магістральної мережі з контррезервуаром. Складено графік роботи водопровідної мережі селища. Водопровідну мережу розраховано на розрахункові режими роботи. Розрахункову витрату оцінювали за питомим водоспоживанням, яке залежить від ступеня благоустрою забудови та коефіцієнтів нерівномірності. Питоме водоспоживання на господарсько-питні потреби населення прийняті у відповідності з [1]. Визначили п’єзометричні відмітки та побудували суміщений графік п’єзометричних ліній по напрямку від насосної станції другого підйому до башти. Джерелом водопостачання селища є підземні води. Місце влаштування водоприймальних бурових колодязів визначили за результатами гідрогеологічних досліджень. В якості водоносного горизонту виступають гравійно-галечникові відклади потужністю 27 м. Кількість потрібних свердловин визначили розрахунками, вона становить 2 свердловини (1 робоча та 1 резервна), в яких встановлені насоси марки 8SDS150. Загалом, вода, що забирається з підземного водоносного горизонту нормативним вимогам. Але згідно з даними хімічних аналізів, у воді періодично виявляють підвищений вміст заліза та солей твердості. Вода також не є абсолютно безпечною в бактеріологічному відношенні. Для очищення води проектом передбачено будівництво водопровідної очисної станції на базі установок типу "Струя" заводського виготовлення. Вода надходить в бак-аератор, в якому з води видаляються розчинені в ній гази, а також проходить аерація води киснем повітря. З бака-аератора вода забирається насосом і через сітчастий фільтр подається на трубчатий відстійник. В сітчастому фільтрі з води видаляються крупні мінеральні забруднення. В напірний трубопровід перед сітчастим фільтром вводять реагенти. У трубчастому відстійнику відбувається інтенсивне відділення утвореного осаду та рідкої фази. Осад під дією сили тяжіння опускається в нижню частину відстійника. Перебуваючи там у завислому стані, він забезпечує необхідну стійкість, глибину первинної сорбції сполук заліза і сприяє більш ефективній роботі швидкого фільтра, на якому проходить освітлення. Знезараження очищеної води проводимо бактерицидними променями аргонно-ртутних ламп типу БУВ-60 М на бактерицидній установці типу ОВ-1П. До встановлення прийняли одну касету з п’яти ламп – 4 робочих та 1 резервна. Очищена і знезаражена вода надходить у резервуари чистої води. Де вона акумулюється та зберігається, а потім насосами насосної станції 2 підйому, в якій встановлено п’ять насосів: три насоси марки NМ 65/250 (два робочих та резервний) для подачі виробничих та господарсько-питних витрат та два насоси марки NМ 100/200 (робочий та резервний) для подачі загальної (виробничої, господарсько-питної та протипожежної) витрати подається у водопровідну мережу селища. Об’єкт дослідження – система водопостачання селища Колки Луцького району Волинської області. Предмет дослідження – гідравлічний режим системи водопостачання селища Колки Луцького району Волинської області. Мета дослідження: визначення розрахункових витрат води, регулювальних ємностей, діаметрів трубопроводів магістральної мережі, розрахунок водозабірних споруд та насосної станції другого підйому, складання локальних кошторисів на загальнобудівельні роботи. Результати дослідження 1. Визначено розрахункові витрати води. 2. Складено баланс водоспоживання. 3. Розраховано об’єм бака напірної башти та резервуарів чистої води. 4. Запроектовано водопровідну мережу селища. 5. Проведено гідравлічний розрахунок магістральної водопровідної мережі. 6. Побудовано суміщений графік п’єзометричних ліній по напрямку від насосної станції другого підйому до водонапірної башти. 7. Запроектовано водозабірні споруди (вибрано ключові параметри водозабірних споруд, визначено дебіт та кількість свердловин, підібрано насосне обладнання, розраховано пониження статичного рівня води та розраховано і підібрано фільтри). 8. Запроектовано насосну станцію другого підйому (визначено продуктивність станції та напір насосів, підібрано насоси). 9. Проведено оцінку впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві водозабірних споруд та водопровідної мережі. 10. Складено локальні кошториси на загальнобудівельні роботи. Ключові слова: витрата, напір, водонапірна башта, резервуар чистої води, діаметр трубопроводу, водозабір, насос, насосна станція. Перелік використаних літературних джерел 1. ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 2. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб: Справ. пособие. – М.: Стройиздат, 1984. – 116 с. 3. Тугай А.М. Водоснабжение. Водозаборные сооружения. – К.: Вища школа, 1984. – 200 с. 4. Каталог современного насосного оборудования.– К: ТМ Техномаш, 2005, – 274 с. 5. Хоружий П.Д., Ткачук О.А. Водопровідні системи і споруди: Навч. посібник.– К.: Вища школа., 1993.– 230 с. 6. Процик С.І. Основи економіки систем інженерного обладнання міст: Навчальний посібник. – К.: НМК ВО, 1991. – 312 с. 7. Шифрин С.М. и др. Экономика водопроводно-канализационного строительства и хозяйства. М.: Стройиздат, 1982. – 268 с.