Реконструкція комплексу гідротехнічних споруд на системі водопостачання м. Ківерці Луцького р-ну Волинської обл. (18,3 тис. мешканців)
Автор: Андронійчук Андрій Юрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: На основі аналізу роботи комплексу гідротехнічних споруд на системі водопостачання міста Ківерці Луцького району Волинської області представлено реконструкцію комплексу гідротехнічних споруд на системі водопостачання м. Ківерці. На основі аналізу запроектовано об’єднану господарсько-питну промислово протипожежну систему водопостачання. Система – кільцева, яка має чотири кільця. Схема магістральної мережі з контррезервуаром. Складено графік роботи водопровідної мережі міста. Водопровідну мережу розраховано на максимальну розрахункову витрату та проведено ув’язку мережі на три випадки: на максимальний водорозбір, максимальний транзит та на випадок пожежі при максимальному водорозборі. Розрахункову витрату оцінювали за питомим водоспоживанням. Питоме водоспоживання на господарсько-питні потреби населення прийняті у відповідності з ДБН В. 2.5.-74:2013. Проведено визначення п’єзометричних відміток по напрямку від насосної станції другого підйому до водонапірної башти. Джерелом водопостачання міста Ківерці Луцького району Волинської області є підземні води. Місце влаштування водоприймальних бурових колодязів визначили за результатами гідрогеологічних досліджень. В якості водоносного горизонту виступає піщаник зеленувато-сірий вапнянистий потужністю 30 м. Свердловина досконала, фільтруюча частина якої дістає до водоупору. Кількість потрібних свердловин визначили розрахунками, вона становить 3 робочих та 1 резервна, в яких встановлені насоси марки 8SDS100 фірми Calpeda. Вода, що збирається з підземного джерела не відповідає нормативним вимогам, у ній підвищений вміст заліза, вода також не є безпечною в бактеріологічному відношенні. Тому водопровідні очисні споруди мають у своєму складі станцію знезалізнення води. Знезалізнення проводимо методом "сухого" фільтрування в напірних фільтрах. Суть якого заключається у фільтруванні водоповітряної емульсії через "сухе" незатоплене зернисте фільтруюче завантаження з утворенням в ньому вакууму. На зернах фільтруючого завантаження на протязі 20 хвилин формується адсорбційно-каталітична плівка, яка підвищує ефективність знезалізнення. Плівка, що утворюється, складається з магнетиту, гетиту, сідериту, гематиту. До встановлення прийняли 6 фільтрів – 5 робочих та 1 резервний, діаметром 3,04 м кожен. Завантаження фільтрів – кварцевий пісок, розміром зерен 0,8 – 1,8 мм, висотою шару 1000 мм. Знезараження очищеної води проводимо бактерицидними променями аргонно-ртутних ламп типу ПРК-7 на бактерицидній установці типу ОВ-1П-РКС. До встановлення прийняли одну касету з 7 ламп – 6 робочих, 1 резервна. Очищена і знезаражена вода надходить у РЧВ. Де вона акумулюється та зберігається, а далі насосами насосної станції 2 підйому, в якій встановлено 7 насосів (3 робочих, 2 резервних для подачі господарсько-питних та комунальних витрат та 2 протипожежних насоси (1 роб., 1 рез.) подається у водопровідну мережу міста. Об’єкт дослідження – система водопостачання міста Ківерці Луцького району Волинської області. Предмет дослідження – гідравлічний режим роботи комплексу гідротехнічних споруд міста Ківерці Луцького району Волинської області. Мета дослідження: визначення розрахункових витрат води, регулювальних ємностей, діаметрів трубопроводів магістральної мережі, розрахунок водозабірних споруд та насосної станції другого підйому, складання локальних кошторисів на загальнобудівельні роботи. Результати дослідження 1. Визначено розрахункові витрати води. 2. Складено баланс водоспоживання. 3. Розраховано об’єм бака напірної башти та резервуарів чистої води. 4. Запроектовано водопровідну мережу міста. 5. Проведено гідравлічний розрахунок магістральної водопровідної мережі. 6. Побудовано суміщений графік п’єзометричних ліній по напрямку від насосної станції другого підйому до водонапірної башти. 7. Запроектовано водозабірні споруди (вибрано ключові параметри водозабірних споруд, визначено дебіт та кількість свердловин, підібрано насосне обладнання, розраховано пониження статичного рівня води та розраховано та підібрано фільтри). 8. Запроектовано насосну станцію другого підйому (визначено продуктивність станції та напір насосів, підібрано насоси, проведено гідравлічний розрахунок всмоктувальних і напірних ліній усередині насосної станції, визначено відмітки осі насосів). 9. Проведено оцінку впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві водозабірних споруд та водопровідної мережі. 10. Складено локальні кошториси на загальнобудівельні роботи. Ключові слова: витрата, напір, водонапірна башта, резервуар чистої води, діаметр трубопроводу, водозабір, насос, насосна станція. Перелік використаних літературних джерел 1. ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 2. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб: Справ. пособие. – М.: Стройиздат, 1984. – 116 с. 3. Тугай А.М. Водоснабжение. Водозаборные сооружения. – К.: Вища школа, 1984. – 200 с. 4. Каталог современного насосного оборудования.– К: ТМ Техномаш, 2005, – 274 с. 5. Хоружий П.Д., Ткачук О.А. Водопровідні системи і споруди: Навч. посібник.– К.: Вища школа., 1993.– 230 с. 6. Процик С.І. Основи економіки систем інженерного обладнання міст: Навчальний посібник. – К.: НМК ВО, 1991. – 312 с. 7. Шифрин С.М. и др. Экономика водопроводно-канализационного строительства и хозяйства. М.: Стройиздат, 1982. – 268 с.