Реконструкція системи водопостачання м. Жовква Львівського р-ну Львівської обл. (14,9 тис. мешканців)
Автор: Щур Тарас Іванович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: На основі аналізу запроектовано об’єднану господарсько-питну промислово-протипожежну систему водопостачання. Система – кільцева, яка має 5 кілець. Схема магістральної мережі з контррезервуаром. Складено графік роботи водопровідної мережі міста. Водопровідну мережу розраховано на максимальну розрахункову витрату та проведено ув’язку мережі на три випадки: на максимальний водорозбір, максимальний транзит та на випадок пожежі при максимальному водорозборі. Розрахункову витрату оцінювали за питомим водоспоживанням. Питоме водоспоживання на господарсько-питні потреби населення прийняті у відповідності з [1]. Приймаємо до встановлення дві типові безшатрові водонапірні башти з цегляним стовпом і стальним баком ємністю 200 м3. Діаметр бака 6,5 м, висота бака 6,8 м. Джерелом водопостачання міста Жовква є підземні води. В якості водоносного горизонту виступає піщаник сильнотріщинуватий, потужністю 52 м. До розрахунку прийняті досконалі свердловини, які працюють в напірному режимі. Кількість потрібних свердловин визначили розрахунками, вона становить 2 робочих та 1 резервну, в яких встановлені насоси марки 8SDS 150. Вода, що забирається з підземного водоносного горизонту, відповідає нормативним вимогам. Але згідно з даними хімічних аналізів, у воді періодично виявляють підвищений вміст заліза та солей твердості. Вода також не є абсолютно безпечною в бактеріологічному відношенні. Для очищення води проектом передбачено будівництво водопровідної очисної станції на базі установок типу "Струя" заводського виготовлення. Прийнята наступна технологічна схема очищення. Вода надходить в бак-аератор, в якому з води видаляються розчинені в ній гази, а також проходить аерація води киснем повітря. З бака-аератора вода забирається насосом і через сітчастий фільтр подається на трубчатий відстійник. В сітчастому фільтрі з води видаляються можливі крупні мінеральні забруднення. В напірний трубопровід перед сітчастим фільтром вводять реагенти, наприклад, розчин вапна, який сприяє видаленню з води заліза в стійких формах. У трубчастому відстійнику відбувається інтенсивне відділення утвореного осаду та рідкої фази. Знезараження очищеної води проводимо бактерицидними променями лампи типу УОВ-500. Установка складається з корпусу, з двома патрубками для виходу і входу води. Усередині корпусу розташована кварцева захисна колба, куди поміщена УФ лампа. Контроль за роботою УФ лампи здійснюється за допомогою УФ датчика і блоку сигналізації. Світлова і звукова сигналізація попереджає про необхідність чистки кварцевої колби від нальоту або заміни лампи. Очищена і знезаражена вода надходить у резервуари чистої води. Де вона акумулюється та зберігається, а потім насосами насосної станції 2 підйому, в якій встановлено 6 насосів: 3 насоси марки NМ 100/200 (2 робочих та 1 резервний) для подачі виробничих та господарсько-питних витрат та 3 насоси марки NМ 100/200 (2 робочих та 1 резервний) для подачі протипожежної витрати подається у водопровідну мережу міста. Об’єкт дослідження – система водопостачання міста Жовква Львівського району Львівської області. Предмет дослідження – гідравлічний режим системи водопостачання міста Жовква Львівського району Львівської області. Мета дослідження: визначення розрахункових витрат води, регулювальних ємностей, діаметрів трубопроводів магістральної мережі, розрахунок водозабірних споруд та насосної станції другого підйому, складання локальних кошторисів на загальнобудівельні роботи. Результати дослідження 1. Визначено розрахункові витрати води. 2. Складено баланс водоспоживання. 3. Розраховано об’єм бака напірної башти та резервуарів чистої води. 4. Запроектовано водопровідну мережу селища. 5. Проведено гідравлічний розрахунок магістральної водопровідної мережі. 6. Побудовано суміщений графік п’єзометричних ліній по напрямку від насосної станції другого підйому до водонапірної башти. 7. Запроектовано водозабірні споруди (вибрано ключові параметри водозабірних споруд, визначено дебіт та кількість свердловин, підібрано насосне обладнання, розраховано пониження статичного рівня води та розраховано і підібрано фільтри). 8. Запроектовано насосну станцію другого підйому (визначено продуктивність станції та напір насосів, підібрано насоси). 9. Проведено оцінку впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві водозабірних споруд та водопровідної мережі. 10. Складено локальні кошториси на загальнобудівельні роботи. Ключові слова: витрата, напір, водонапірна башта, резервуар чистої води, діаметр трубопроводу, водозабір, насос, насосна станція. Перелік використаних літературних джерел 1. ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 2. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб: Справ. пособие. – М.: Стройиздат, 1984. – 116 с. 3. Тугай А.М. Водоснабжение. Водозаборные сооружения. – К.: Вища школа, 1984. – 200 с. 4. Каталог современного насосного оборудования.– К: ТМ Техномаш, 2005, – 274 с. 5. Хоружий П.Д., Ткачук О.А. Водопровідні системи і споруди: Навч. посібник.– К.: Вища школа., 1993.– 230 с. 6. Процик С.І. Основи економіки систем інженерного обладнання міст: Навчальний посібник. – К.: НМК ВО, 1991. – 312 с. 7. Шифрин С.М. и др. Экономика водопроводно-канализационного строительства и хозяйства. М.: Стройиздат, 1982. – 268 с.