Дорожнє нафтове в’яжуче модифіковане штучним та природним бітумним порошком
Автор: Купранець Роман Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Автомобільні дороги і аеродроми
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Природні бітуми – залишковий продукт, що утворився в процесі при-родної асфальтизації нафти: випаровування з неї легких і середніх фракцій, а також взаємодії нафтових компонентів з киснем та/або сіркою. Як правило, містять мінеральні домішки. Поділяються на тверді (асфальтити), в’язкі (ас¬фальти) та рідкі (мальти), що повністю розчинні в органічних розчинниках. До мальт зараховують також важкі смолисті нафти. Асфальтити містять менше 25 мас. % масел або більше 75 мас. % смолисто-асфальтенових речовин. В’язкі природні бітуми містять 25–40 мас. % масел і відповідно 60–75 мас. % асфальто-смолистих речовин. В’язкі природні бітуми можуть значно розрізнятися за вмістом асфальтенів – від 10–16 до 46–60 мас. %. Асфальти з малим вмістом асфальтенів і відповідно з високим вмістом смол та масел наб¬лижаються за властивостями до мальт. Асфальтити та асфальти, переважно, містять мінеральні домішки, в окремих випадках вони можуть становити до 50 мас. %. Мальти – рідкі природні бітуми, містять масел більше 40 мас. % і відпо¬відно менше 60 мас. % асфальто-смолистих речовин. Елементний склад близь¬кий до складу в’язких штучних бітумів. Великі запаси природних бітумів містяться у складі бітумомістких порід. Ці породи представлені, головним чином, пісками, піщаниками, вапняками, доломітами. Вміст природного бітуму в пісках і піщаниках, тобто в уламкових осадових породах, може досягати 50 мас. % і більше. Мета дослідження: Встановити ефективність та порівняти використання, як модифікаторів для бітуму штучного та природнього бітумного порошків Предмет дослідження: Бітум модифікований штучним та природним бітумним порошком. Об’єкт дослідження: Зміна фізико-механічних властивостей бітуму опісля модифікації штучним та природним бітумним порошком. Завдання дослідження: 1. Провести огляд проблеми застосування бітумних порошків, як модифікаторів бітуму. 2. Підібрати методи досліджень бітумів та вихідне бітумне в’яжуче для модифікації порошковими модифікаторами природнього та штучного походження 3. Отримати та випробувати модифіковані бітуми 4. Встановити зміни в структурі бітуму після модифікації за критерієм групового-хімічного складу бітуму. Ключові слова: Дорожнє нафтове в’яжуче, модифікатор, бітумні порошки, Гільсоніт.