«Екологічна політика Республіки Польща в контексті Європейського зеленого курсу»
Автор: Греськів Вероніка Мар'янівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто становище у сфері екологічної політики Республіки Польща наприкінці ХХ століття, охарактеризовано екологічну політику Республіки Польща після вступу до європейського союз у 2004 р. Також проаналізовано особливості законодавчу базу польсько-української співпраці у сфері екології та основні напрями та проблеми розвитку їх співробітництва у сфері захисту навколишнього середовища. У роботі розкрито норми законодавчих актів, нормативно-інструктивних документів, спеціальної літератури та інших джерел інформації, з’ясовано сутність екологічної політики, розглянуто нормативне регулювання екологічної політики Польщі. Предметом дослідження є особливості формування та реалізації екологічної політики Польської Республіки в контексті Зеленого курсу європейських країн. Об’єктом для провадження досліджень у даній роботі є екологічна політика Польської Республіки.Мета магістерської кваліфікаційної роботи проявляється полягає у з’ясуванні особливостей екологічної політики Республіки Польща та впровадження політико – правових механізмів реалізації Зеленого курсу європейських країн. Сам термін екологічна політика вперше з’явився в польській літературі в 1972 році в Стокгольмській декларації Конференції ООН. Щоправда, щодо Польщівоно вперше було використане на початку 1991 року в урядових документах [1]. Суб’єктом зеленої політики Польщі є державний апарат, розташований на різних адміністративних рівнях, а також економічні одиниці, що діють у межах держави, тоді як суб’єктом еко політики є саме довкілля. У свою чергу, основою наступної аналізованої концепції, еко політики, є згадана вище ідея сталого розвитку [2]. Польська екологічна політика демонструє численні недоліки та упущення. Попри багаторічну трансформацію, у цьому відношенні Польща все ще має велику відстань від «старих» країн-членів Європейського Союзу. Державна екологічна політика. на перспективу до 2030 р. є якісно підготовленим документом, але основною проблемою є відсутність активних дій політиків щодо реалізації окремих її положень на практиці [3]. Державні системи двох країн (як України, так і Польщі) формуються з органів влади та їх управлінь, що виконують безпосередньо екологічні функції та впливають на їх реалізацію. Державне екологічне управління як в Україні, так і в Польщі має системний характер. Крім того, екологічна функція державних органів, які є відповідальними за реалізацію державної екологічної політики, визначена окремими положеннями Конституції України та Конституції Польщі [4].Роль верховенства влади в Республіці Польща все більше зводиться до забезпечення фінансування екосистеми країни. Впродовж останніх десятиліть вагоме місце у фінансуванні екологічної системи Польщі належать Національному і Воєводському фондам охорони навколишнього середовища і водних ресурсів. Польща стала однією з держав-членів ЄС, яка не підтримала позицію керівництва ЄС щодо запровадження Європейського Зеленого Курсу. Хоча Зелений курс є невіддільною частиною Фонду відновлення Польщі у ЄС, у рамках якого будуть виділятись кошти членам Європейського Союзу на відновлення економіки та проведення трансформацій.Важливим напрямком вдосконалення екологічної політики України є курс на адаптацію вимог екологічного законодавства відповідно до права ЄС. Екологічна політика потрібна для отримання екологічних прав людини на отримання чистого повітря та інших екологічно перевірених природних ресурсів, адже саме це є основним гарантом охорони навколишнього середовища та збереження природи від екологічної катастрофи Ключові слова: екополітика, Республіка Польща, зелений курс, навколишнє середовище. Перелік використаних літературних джерел. 1. Дороніна І.І., Криштоф Н. С. (2020). Запровадження «зеленого курсу» як інструменту системних змін для сталого розвитку. Державне управління: удосконалення та розвиток. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/11_2020/35.pdf (дата звернення 21.11.2023)2. Івасечко О. (2013). Особливості формування екологічної політики європейського союзу. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Випуск 25. С. 48-59. 3. Мелень-Забрамна О. (2023) Інтегрований довкіллєвий дозвіл працює. Досвід Польщі. Екологія. Право. Людина. Верховенство права для захисту людини. URL: http://epl.org.ua/announces/integrovanyj-dovkillyevyj-dozvil- pratsyuye-dosvid-polshhi/. 4. Кобецька Н.Р. (2023). Система принципів права охорони довкілля в українській та польській правових доктринах Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. ПРАВО. Випуск 76: частина 2. С. 9-15. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/280695/274898