«Міжнародно-правова відповідальність за злочини проти людяності: форми, механізми та світовий досвід у ХХІ столітті»
Автор: Шевченко Яна Юріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: У сучасній системі міжнародних відносин серйозним викликом міжнародній безпеці й стабільності є злочини проти людяності, які становлять загрозу демократичним процесам та взаємодіям у світовому політичному процесі, порушують сталі міжнародні принципи та норми, призводять до руйнівних наслідків таунеможливлюють мирне співіснування у глобалізованому суспільстві. Незважаючи на суспільно-політичну значущість та актуальність, проблема залишається малодослідженою, особливо у вітчизняній науці. Наукового осмислення потребують питання класифікації та виокремлення злочинів проти людяності; недостатньо дослідженими є інституційно-правові механізми протидії таким злочинам й форми міжнародної співпраці для боротьби та попередження злочинів проти людяності. Окремого дослідження та аналізу потребує проблема ролі міжнародних урядових та неурядових організацій у боротьбі із злочинними діями. Не існує жодного монографічного дослідження проблеми злочинів проти людяності, хоча це поняття введено Статутом Нюрнберзького трибуналу більш як півстоліття тому. Як правило, вивчалися тільки злочини воєнні і проти миру, а коли описувалася юрисдикція Міжнародного воєнного трибуналу, про злочини проти людяності йшлося лише мимохідь. Злочини проти людяності, такі як примусові депортації, сексуальне насильство, фізичні тортури, масові вбивства та репресії щодо різних груп людей, є серйозними порушеннями прав людини. Вони завдають страждань мільйонам людей і порушують міжнародне право. Розуміння та розкриття цієї проблеми має фундаментальне значення для забезпечення справедливості, покараннявинних та запобігання подібним злочинам у майбутньому. Об’єкт дослідження – міжнародно-правова відповідальність у світовій політиці та міжнародній системі (МВ). Предмет дослідження – форми, механізми, реалізації міжнародно-правової відповідальності за злочини проти людяності. Мета – дослідити систему міжнародно-правової відповідальності за злочини проти людяності та проаналізувати інституційно-правові механізми та форми відповідальності. З’ясовано, що під злочином проти людяності слід розуміти суспільно небезпечне нелюдське діяння проти будь-якого цивільного населення в контексті масового або системного нападу на окремих осіб, основні невід’ємні (загальні) права і свободи людини та інші права і свободи, що охороняються міжнародним гуманітарним правом. Розглянуто види та типи злочинів проти людяності у міжнародних відносинах. Найбільш широкий перелік різновидів злочинів проти людяності вказано у Римському Статуті Міжнародного Кримінального суду (ст.7). Повноваженнями щодо притягнення винних у скоєних міжнародних злочинах, а саме злочинах проти людяності, наділений саме Міжнародний кримінальний суд. Діяльність міжнародних як урядових, так і неурядових організацій у попередженні, врегулюванні та подоланні злочинів проти людяності, боротьбі з агресією та насильством є вагомою та результативною. Ключові слова: злочини проти людяності, судові процеси, убивство, депортація, примус, жорстокість, Римський Статут. Перелік використаних джерел: Буроменський, М. (Ред.). (2006). Міжнародне право : навч. посіб. Юрінком Інтер. Кримінальний кодекс України. (2007). ПАЛИВОДА А.В. Морозюк, Р. (2017). Відповідальність держав у міжнародному праві. Підприємництво, господарство і право, Стаття 11. Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду. (б. д.). https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf Schabas, W. (2016). The International Criminal Court: A commentary on the Rome Statute. Oxford University Press.