«Особливості реалізації «м’якої сили» Німеччини в умовах російсько-української війни»
Автор: Зварич Дем'ян Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Актуальність теми дослідження визначається наступними аспектами, що викликають науковий інтерес: Перший фактор це глобальна безпека та стабільність: російсько-український конфлікт має великий вплив на міжнародну безпеку та геополітичну стабільність. Роль Німеччини, як одного з провідних гравців у Європі, є ключовою у формуванні реакції Заходу на цю кризу. По-друге, німеччина має значні енергетичні та економічні зв’язки з Росією. Аналіз того, як ці зв’язки впливають на використання м’якої сили Німеччиною, є важливим для розуміння ширших економічних та політичних наслідків конфлікту. По-третє, актуальність підтверджується також зміною міжнародних альянсів та відносин, оскільки війна в Україні спричинила переоцінку міжнародних альянсів і може вплинути на майбутню структуру міжнародних відносин, особливо між Європейським Союзом, Росією та Сполученими Штатами. Гуманітарний вимір конфлікту: Величезні гуманітарні наслідки війни, включаючи міграційні кризи, надають особливу актуальність дослідженню ролі м’якої сили у вирішенні гуманітарних питань.Виклики для міжнародного права та порядку - це по-четверте: російсько-українська війна ставить під сумнів основні принципи міжнародного права та суверенітету держав, що робить важливим аналіз ролі Німеччини у підтримці цих принципів. По-п’яте: вплив на європейську інтеграцію - війна може мати вирішальний вплив на процеси європейської інтеграції та майбутнє Європейського Союзу, де Німеччина грає ключову роль. Навіть зараз вже йдуть розмови про розширення ЄС та прийняття нових членів, таких як Україна та Молдова. По-шосте: інформаційна війна та пропаганда, оскільки інформаційний простір стає ареною протистояння, роль м’якої сили упротидії дезінформації та пропаганді стає дедалі важливішою. Об’єктом дослідження є поняття «м’якої сили» у зовнішній політиці Німеччини, основні її принципи та елементи. Предметом дослідження є використання інструментів «м’якої сили» Німеччиною для досягнення своїх політичних цілей. Мета дослідження — встановити та прослідкувати з теоретичної точки зору те, яким чином Німеччина досягає своїх зовнішньополітичних цілей використовуючи інструменти «м’якої сили» через призму російсько-української війни. Охарактеризовано сутніть поняття м’якої сили, введену Джозефом Наєм та хронологічно описано, як Німеччина поступово застовувала ці механізми у своїй зовнішній політиці, оскільки після Другої світової війни, німецький уряд сформував зовнішню політику, акцентуючи на культурному впливі, просуванні демократичних цінностей, правах людини, свободі слова, ринковій економіці, верховенстві закону, толерантності та соціальній справедливості. Ця стратегія сприяла інтеграції Німеччини в європейську спільноту як рівноправного партнера та відновленню її міжнародної репутації після війни.Внутрішньо, Німеччина зосередилася на вирішенні внутрішніх політичних проблем та зміцненні своєї економіки, що, у свою чергу, дозволило їй посилити свою роль на міжнародній арені. Особливо цікаво стає після возз’єднання Німеччини у 1990 році, коли зовнішньополітичні завдання країни значно розширилися. Під керівництвом канцлерів Гельмута Коля та Ангели Меркель, Німеччина прагнула до "політики нормальності", прагнучи взяти на себе більшу відповідальність у міжнародних відносинах. Проаналізовані основні аспекти та способи реалізації м’якої сили німецьким урядом, описані її основні зовнішньо-політичні стратегічні програми, також варто зазначити, що країна демонструє високий рівень стабільності та надійності, що підтверджується її постійним високим рейтингом у Global Soft Power Index. Навіть незважаючи на зростання військової підтримки Україні та мілітаризацію, німецький уряд зберігає свою зовнішньополітичнустратегію, орієнтовану на "м’яку силу". Освіта як інструмент "м’якої сили" грає ключову роль у впливі Німеччини на глобальному рівні. Німецькі школи за кордоном та німецькі освітні програми, такі як DAAD, сприяють поширенню німецьких цінностей, мови та культури. Ці установи не лише сприяють академічному обміну, але й формують позитивне сприйняття Німеччини у світі. Політичні фонди Німеччини також є значущим елементом її "м’якої сили". Вони працюють не лише в рамках внутрішньої політики, але й активно беруть участь у міжнародній діяльності та реалізовують зовнішньо-політичні ініціативи. Досліджено можливі вектори реалізації цих ініціатив та встановлено, що м’яка сила вже грає важливу роль у конфлікті в Україні, особливо через вплив інтернаціональної громадської думки та реакцію на звірства російського вторгнення. Німеччина, спочатку вагаючись у відношенні до ряду геополітичних питань, змінила свою позицію швидко після вторгнення Росії в Україну, зокрема відмовившись від будівництва газопроводу "Північний потік-2". Німецький уряд переглянув свою стратегію національної безпеки, зосереджуючись на стабільній політиці безпеки та підтримці країн-партнерів, включаючи Україну, в їхньому розвитку та відновленні. Ця криза також створює нові можливості для німецьких компаній, які розглядають можливості інвестицій в Україну, зокрема в сферах сільського господарства, оборони та інших галузях.Гуманітарна допомога має важливе значення в контексті війни, оскільки вона допомагає захистити та підтримати людей, які постраждали від конфлікту, включаючи біженців. Дипломатія та мирні переговори залишаються можливістю для врегулювання конфлікту в Україні, але наразі вони здаються непридатними через різницю у підходах сторін і відсутність довіри до Росії. В цілому, ситуація в Україні залишається складною та напруженою, і наразі про мирне врегулювання конфлікту не йдеться. Ключові слова: м’яка сила, міжнародні відносини, дипломатія, політика, конфлікти, держава. Ключові джерела: 1. Семченко, О. (2014). Іміджева політика України. Київ: Академія.2. Nye, J. (1990). Soft Power. Foreign Policy, 80, 153-171. 3. Nye, J., Ilgen, Th. (Eds.) (2006). Soft Power and European-American Af airs. Abingdon: Oxon.