«Механізми колективної безпеки Європи в рамках ЄС»
Автор: Матійчин Вадим Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Безпекова ситуація в Європі змінилась через тривалі російсько-українську війну та міграційну кризу. Ці виклики, з якими зіштовхнулись держави-члени ЄС, безпрецедентні і ставлять під сумнів його перспективи існування як єдиної безпекової спільноти та механізму забезпечення колективного захисту (колективної безпеки) Європи і актуалізують дискусії про його функціональність та перспективи існування в постбіполярному світі. У результаті дослідження, нами було визначено що механізм колективної безпеки Європи в рамках ЄС - це комплексну систему нормативно-правових актів та інституцій, що охоплює здебільшого держав-членів ЄС, особливо тих, які водночас є членами НАТО. Своєю чергою Північноатлантичний Альянс, будучи найбільшим у світі союзом військово-безпекового спрямування має значний вплив на механізми колективної безпеки Європи, який він запускає у дію своїми військовими та оборонними потужностями. Сучасні безпекові виклики, які у Європі уособлюються Російською Федерацією, змушують механізм колективної безпеки ЄС вдосконалюватись методом утворення нових безпекових структур, які позбавлені хронічних хвороб НАТО та ЄС. Об’єктом дослідження є механізм колективної безпеки Європи в рамках Європейського Союзу. Предметом дослідження є структура і функціональність механізму колективної безпеки держав Європи у рамках ЄС. Метою даного дослідження є аналіз механізму колективної безпеки Європи в рамках Європейського Союзу. Базою даного дослідження стало декілька груп джерел та літератури. В більшості, за виключенням джерел (нормативно-правових документів) до літератури по роботі увійшли статті іноземних та українських авторів, які вивчають механізми колективної безпеки ЄС і НАТО та інших регіональних безпекових та економічно-політичних об’єднань Європи. Серед них були як і праці окремих науковців, так і програмні документи НАТО та ЄС, такі як Брюссельський та Вашингтонські договори та договір про утворення ЄСВС 1957 року. Було визначено, що після необхідної модернізації наявних структур і посилення впливу їх новостворенних аналогів у майбутньому система колективної безпеки Європи в рамках ЄС зможе функціонувати ефективніше, поза рамками Північноатлантичного Альянсу, поклавши на себе більшу кількість зобов’язань та функцій безпекового характеру. Ключові слова: колективна безпека, механізм, НАТО, ЄС, російсько-українська війна, військовий конфлікт, збройні сили, нормативно-правовий акт, інституційна основа, еволюція. Перелік використаних літературних джерел: Александров О. Розвиток спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу. Перспективи для України. NISS. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017-08/Aleksandrov-91492.pdf (дата звернення: 12.12.2023). Богданишина О., Полупанов Д. Україна в геополітичних планах Пілсудського та Врангеля. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/162879426.pdf (дата звернення: 01.12.2023). Пазізіна К., Уніят А. Світова та європейська інтеграція. 3-тє вид. Тернопіль : ТНЕУ, 2013. 260 с. Biscop S., Drieskens E. Effective Multilateralism and Collective Security: Empowering the UN. Springner. 2019. № 3 (2). P. 10–19. Ulusoy H. Colective Security in Europe. URL: http://sam.gov.tr/pdf/perceptions/Volume-VII/december%202002-%20february%202003/Hasan-Ulusoy2.pdf (дата звернення: 02.12.2023).