Організаційна культура керівництва як регулятор управлінської діяльності в установах соціальної сфери
Автор: Манич Богдан Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління установами соціальної сфери
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Тема організаційної культури сьогодні є дуже актуальною, оскільки від відповідних умов залежить представництво та результативність кожного працівника, розвиток моральних принципів організації та загальний процес управління. Організаційна культура є невидимою частиною організації, яка постійно змінюється, оскільки залежить від природи та ставлення людей до своєї роботи та колег. Об’єктом дослідження є організаційна культура установи соціальної сфери. Предмет дослідження – формування організаційної культури установи соціальної сфери. Метою дослідження є розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення й зміцнення організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розглянуто теоретико-методологічні основи вивчення питання організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери та визначено, що формування та розвиток організаційної культури менеджера є непослідовним і не повною мірою відповідає потребам ефективної лідерської діяльності. Другий розділ присвячено аналізу організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери з огляду практичного аспекту: 1. Серед найпоширеніших способів управління організаційною культурою виділяють такі: підтримка і заохочення наявності різних точок зору в групі, створення високих міжособистісних стосунків і бажання спільно вирішувати завдання, сприйняття співробітників. 2. Підвищенню рівня відповідальності за роботу, що входить до повноважень керівника, сприяє формування креативного мислення працівників, яке є джерелом нових інновацій у різних сферах. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату в якості емпіричних даних для оцінки були використані результати опитування співробітників в установі соціальної сфери –відділі обслуговування громадян №8 (сервісний центр) головного управління пенсійного фонду України в Львівській області. Проведене дослідження дало можливість сформувати наступні висновки: 1. Загальний висновок проведеного дослідження полягає в тому, що в даний час керівництво установи соціальної сфери більше стурбоване функціональною стабільністю, ніж розвитком. Проте самі працівники розуміють, що установі потрібно розвиватися. 2. Формування морально-правової, естетичної та організаційної культури закладу соціальної сфери, розвиток культури керівництва як регулятора управлінської діяльності, процес формування та розвитку культурного потенціалу в установах соціальної сфери базується на діяльності кожного співробітника. 3. Тому одним із найважливіших шляхів утвердження організаційної культури в установах соціальної сфери є формування в усіх учасників процесу чітких уявлень про бажаний імідж, місію, цілі, принципи та життєві перспективи закладу. Ключові слова: організаційна культура, установа соціальної сфери, співробітники, керівник, пенсійний фонд. Список використаних джерел Внуков Є. О. (2015) Соціологія соціальної сфери. Retriered from URL: http://soctech-journal.kpu.zp.ua/archive/2015/65-66/18.pdf Гайдученко, С. О. (2020) Організаційна культура : конспект лекцій для студентів бакалавріату всіх форм навчання спеціальності 281 – Публічне управління та адміністрування; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. Бекетова. Карамушка, Л. М. (2015) Психологічні детермінанти розвитку організаційної культури: Монографія. К.: Педагогічна думка. Козбаненко, В. А. (2020) Державне управління: основи теорії й організації: підручник. Економіка. Копитко, М. І. (2016) Корпоративна культура підприємств: історія виникнення та сутність. Причорноморські економічні студії. С. 86–91