«Вплив штучного інтелекту на міжнародні відносини»
Автор: Старих Дмитро Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Доведено, що вплив штучного інтелекту на міжнародні відносини посилюється в усіх сферах міжнародних відносин. Імплементація технологій з імітацією людської діяльності – це якісно новий спосіб розширити міжнародну співпрацю у всіх її вимірах. Вплив технологій зі застосуванням штучного інтелекту має дуже високий рівень адаптивності, через що їх використання стає важливим на всіх етапах міжнародної співпраці. Водночас штучний інтелект містить низку загроз для системи міжнародних відносин, що вимагає посилення його правового регулювання та наукового дослідження. Об’єктом дослідження є сфера використання технологій штучного інтелекту в міжнародних відносинах. Предмет дослідження – вплив технологій штучного інтелекту на міжнародні відносини. Метою роботи є з’ясування впливу штучного інтелекту на міжнародні відносини, виявлення викликів і можливостей, пов’язаних із цією сферою, а також аналіз переваг та недоліків впровадження цих технологій на глобальному рівні. Аргументовано, що штучний інтелект відіграє важливу роль у сучасних міжнародних відносинах. Застосування цих технологій для аналізу великих обсягів даних дозволяє виявляти тенденції та прогнозувати події, що стає корисним інструментом для прийняття стратегічних рішень у міжнародних відносинах. Боротьба за лідерство в галузі штучного інтелекту уже є складовою геополітичних змагань. Стимулювання розвитку технологій штучного інтелекту є важливим аспектом розвитку будь-якої держави на світовій політичній арені. Не дивлячись на переваги, проблематика імплементації штучного інтелекту полягає у нерівномірному розвитку країн світу та критично різних спроможностях як в економічному, так і в політичному чи геополітичному аспектах. Доведено, що використання штучного інтелекту в дипломатичних процесах має значний потенціал для поліпшення ефективності та раціоналізації прийняття рішень в міжнародних відносинах. Штучний інтелект використовується для моніторингу міжнародних подій, аналізу геополітичних трендів та прогнозування можливих криз. В автоматизованому режимі системи штучного інтелекту можуть надавати дипломатам швидкий доступ до актуальної інформації та аналітичних документів. Відзначено, що використання штучного інтелекту в міжнародних відносинах, хоча і може принести значні переваги, стикається з серйозними проблемами забезпечення приватності та безпеки даних суб’єктів. Збір та обробка великого обсягу особистих даних, що є перевагою, посилює ризики приватності, створює загрозу конфіденційності. Відтак необхідно вдосконалювати міжнародне та національне законодавство, щоб забезпечити ефективний захист особистих даних, а також розвивати технологічні рішення для запобігання кібератак та створення безпекового середовища використання штучного інтелекту у міжнародних відносинах. Вдосконалення законодавства також потрібне для врегулювання етичного питання використання штучного інтелекту, що стосується майже всіх сфер міжнародних відносин. Етичний аспект застосування цих технологій є досить гострим та потребує негайної реакції як на законодавочму, так і на виконавчому рівнях через активний вплив на існування як окремих громадян, так і цілих держав, що несе у собі деструктивний характер. Наголошено, що штучний інтелект впливає на військові стратегії та геополітичну стабільність, адаптуючись під специфіку ведення війни. Змінюючи правила гри у військовій доктрині, штучний інтелект надає якісно нові можливості ведення бойових дій, маючи за собою арсенал інновацій. Водночас такий розвиток може призвести до зростання напруги між державами, бо нові можливості використовуються для досягнення стратегічних переваг. Цифрові системи також впливають і на геополітичну стабільність, оскільки вони можуть бути використані для впливу на інформаційні простори та формування громадської думки. Ключові слова: штучний інтелект, міжнародні відносини, дипломатія, глобалізація, політика, інформація, держава. Ключові джерела: Савченко, А. С., Синельніков, О. (2017). Методи та системи штучного інтелекту. Київ: Національний авіаційний університет. Расел, С. (2016). Штучний інтелект: сучасний підхід. Дублін: Вільямс. Пістракевич, О. (2021). Стратегії розвитку штучного інтелекту в Європейському Союзі (на прикладі країн Вишеградської групи). Суспільні комунікації та мовні універсалії, 1, 160-173. Cristiano, F. et al. (2023) Artificial Intelligence and International Conflict in Cyberspace. New York: Routledge.