«Оборонний союз Японії та США: особливості функціонування та перспективи реалізації»
Автор: Мартиненко Богдана Олександрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У роботі проаналізовано особливості та перспективи безпекового співробітництва між Японією та США у форматі оборонного союзу. Досліджено історичний розвиток та трансформацію американсько-японського союзу, який представлено у таких етапах: І етап – 1945–1952 рр.; ІІ етап – 1952–1960 рр.; ІІІ етап – 1960–1978 рр.; ІV етап – 1978–1990 рр.; V етап – 1990–1996 рр.; VI етап – 1996–2017 рр.; VII етап – 2017 р.–до сьогодні. З’ясовано, що кожному з періодів притаманні як збільшення інтенсивності співпраці Японії та США, так і зниження. Було встановлено, що якісно новий рівень співпраці двох країн відбувся після завершення холодної війни [1; 2]. З появою нових загроз та викликів у ХХІ столітті союз США та Японії став найбільш об’єднаним за всю історію існування. Акцентовано увагу на тому, що співпраця між США та Японією є важливою для кожної з сторін, що підтверджено чималою нормативно-правовою базою, яка регулює функціонування японсько-американського оборонного союзу. На основі договорів, керівних принципів та спільних декларацій було встановлено, що механізм реалізації безпекового вектору відносин Японії та США є багатостороннім та відбувається на основі офіційних зустрічей представників зовнішньополітичних та оборонних відомств Японії з відповідними представниками з Сполучених Штатів Америки у форматі «2+2». Також проаналізовано, що механізм функціонування відбувається з залученням постійного Координаційного механізму союзу та його складових структур. Досліджено, що оборонний союз США та Японії потребує модернізації за допомогою створення спільного командування й контролю [3]. Окреслено причини стану стагнації між сторонами та водночас розглянуто основні вектори співпраці, зокрема співпраця в рамках спільних навчань, що повинні бути законодавчо узгоджені. Визначено, що безпекова співпраця між Японією та США залежить від рівня зацікавленості сторін та зовнішньополітичних чинників. Резюмовано, про те, що з початком ХХІ століття оборонний союз Японії та США використовує увесь потенціал для військово-оборонного вектору співробітництва, а це є необхідним для відповіді на поточні загрози. З’ясовано спільні цінності, погляди на поточні проблеми та збільшення оборонного бюджету, які стали локомотивом для посилення співпраці Японії та США у форматі союзу. Вдосконалюючи свій механізм функціонування для ефективнішої відповіді на чинники, що дестабілізують Індо-Тихоокеанський регіон, американсько-японський союз стає найвпливовішим альянсом в межах цього регіону [4]. Підсумовано, що успіхи такого об’єднання призвели до розширення меж співпраці союзу з третіми країнами. Завдяки якісному аналізу оборонних можливостей США та Японії презентовано оборонний потенціал союзу. Будучи у рівноправних та вигідних відносинах кожна сторона отримує позитивні наслідки для себе, що у підсумку переростає у найефективніший безпековий механізм в Індо-Тихоокеанському регіоні. Представлено внутрішні та зовнішні виклики й загрози, які стають на перешкоді функціонуванню американсько-японського оборонного союзу [5]. Зовнішні загрози включають небезпеку зі сторони Китаю, Північної Кореї та росії. До внутрішніх віднесено такі виклики, як-от: відсутність об’єднаного командування, юридичні виклики, дискусії стосовно союзу всередині японського суспільства тощо. Також репрезентовано подальші сценарії розвитку взаємовідносин між США та Японією і сфері безпеки та оборони. Об’єкт дослідження – оборонний союз Японії та США. Предмет дослідження – особливості та перспективи функціонування американсько-японського союзу. Мета дослідження – дослідити процес, особливості та перспективи співробітництва США та Японії у форматі оборонного союзу. Зроблено висновок про те, що американсько-японський оборонний союз за понад 70 років свого існування зазнав як успіхів, так і невдач, а сьогодні поточний стан співробітництва Японії та США демонструє найвищий рівень взаємодії та оборонний потенціал. Ключові слова: оборонний союз, США, Японія, Індо-Тихоокеанський регіон, безпекова співпраця. Перелік використаних літературних джерел: Дужа, І. (2018). Еволюція політики США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Біла Церква: ДНВЗ «БНАУ». Семеніст, І. (2016). Еволюція американсько-японського союзу безпеки (1991-2001 рр.). Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка. Aoki, Y. (2023). Enhancing U.S.-Japan Alliance Command and Control Relationships. Center for Strategic and International Studies. Available from: https://www.csis.org/analysis/enhancing-us-japan-alliance-command-and-control-relationships Klinck, H. (2023). Japan’s Defense Priorities and Implications for the U.S.-Japan Alliance. Center for Strategic and International Studies. Available from: https://www.csis.org/analysis/japans-defense-priorities-and-implications-us-japan-alliance Youn, K. (2023). Japan at a Historical Inflection Point: Untangling the Complex Knot of Geopolitics, Domestic Politics, and the Security Alliance. Journal of Indo-Pacific Affairs, 6 (5), 61–84.