Застосування прийомів дематеріалізації у ресторанному просторі
Автор: Іванчишин Софія Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Дизайн (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дематеріалізація – це відхід від формальних об’ємів закритих структурних рішень. Вона покликана створювати візуальне враження часткової або повної втрати матеріальності об’єкта. Елементи дематеріалізації в архітектурі були широко розповсюджені ще з часів середньовіччя. Найяскравішими прикладами релятивізації архітектурних форм у історичному контексті за допомогою прозорості та дзеркальності матеріалів, гри світла є готика, функціоналізм та деконструктивізм [9]. Раніше елементи візуальної дематеріалізації найчастіше використовувалися у приміщеннях храмів та соборів, проте зараз вони широко розповсюджені у громадських приміщеннях, зокрема у закладах ресторанного бізнесу. До осоновних видів закладів ресторанного господарства відносяться: ресторан; ресторан-бар; кафе; кав’ярня; кафе-бар; кафе-пекарня; чайний салон; кафетерій; закусочна/шинок; бар; їдальня; буфет та інші [2]. Дана класифікація є дещо поверхневою та базується більше на нормативних аспектах, аніж на візуальних. Таким чином постає питання вивчення сучасної класифікації закладів харчування [4]. Не зважаючи на численні дослідження засобів, що здатні сприяти релятивізації архітектурних форм [1, 3, 5-8, 10], дана тема є мало дослідженою та не достатньо систематизованою, тому потребує детальнішого розгляду та упорядкування уже описаних раніше її складових. Об’єкт дослідження – форми, зпроєктовані за допомогою прийомів дематеріалізації. Предмет дослідження – прийоми дематеріалізації у проєктуванні закладів готельно-ресторанного бізнесу. Мета дослідження – вивчення тенденцій застосування принципів дематеріалізації у середовищі та в облаштуванні інтер’єрів. Актуальність теми. Стан сучасних архітектури і дизайну можна розглядати як своєрідний гібрид різних напрямків. Нерідко у містах є помітним велике різноманіття стилів та форм споруд, які подекуди візуально «конфліктують» між собою, що може порушувати гармонійність загального вигляду місцевості. У роботі використано такі методи дослідження: ретроспективний аналіз, спостереження, порівняння, аналіз та синтез, групування даних, опитування. Основні результати роботи: Проведено розгляд та систематизації сучасної класифікації ресторанів, виведену з урахуванням таких показників, як рівень закладу, контингент, на який орієнтуються заклади, форми обслуговування та інших параметрів. Висвітлено суть концепції інтелектуальної дематеріалізації. Визначено та систематизовано основні засоби візуальної дематеріалізації форм у інтер’єрі. Проведено власне опитування, яке стало основою для вивчення та аналізу сприйняття потенційними клієнтами деяких елементів дематеріалізації. Визначено основні сучасні методи дематеріалізації, що використовуються у інтер’єрах залів ресторанів. Розглянуто та описано перспективні напрямки розчинення просторових елементів у закладах громадського призначення (зокрема ресторанів). У першому розділі «Стан вивченості та особливості прийомів релятивізації матеріальності у громадських середовищах» магістерської кваліфікаційної роботи висвітлено загальну класифікацію закладів ресторанного господарства. На основі проаналізованих літературних джерел інформації, виявлено та проаналізовано основні засоби де матеріалізації архітектурних форм. Також розглянуто один з основних законів композиції, а саме вибір головного композиційного центру та способи його розташування. У другому розділі «Методи вивчення прийомів візуального розчинення простору у закладах харчування» виведено сучасну класифікацію ресторанів, яка базується не лише на нормативних показниках, а і на візуальній складовій закладу. Розглянуто маркетологічне дослідження Красовської О.Ю., Карповаї Н.А. та Троян І.Г. [11] та розглянуто використання елементів релятивізації елементів інтер’єру на прикладах вітчизняного та закордонного досвіду у ресторанному бізнесі. Окрім того було розроблено та проведено власне опитування з метою вивчення сприйняття потенційними клієнтами деяких елементів дематеріалізації. Третій розділ «Теоретико-практичні основи дематеріалізаціїних концепцій у творенні ресторанних середовищ» містить опис найпоширеніших елементів дематеріалізації у інтер’єрах закладів готельно-ресторанного бізнесу. Також розглянуто мотиваційні передумови де матеріалізування громадського простору та одні з найперспективніших його напрямків. Четвертий розділ «Дизайн-проєкт інтер’єру з елементами де матеріалізації ресторану «Скляна хмара»» присвячений розробці дизайну залу ресторану, базуючись на проведеному дослідженні та з урахуванням результатів проведеного власного опитування. П’ятий розділ містить кошторисні розрахунки вартості проєкту. Ключові слова: ресторан, дематеріалізація, релятивізація, розчинення форм, прозорість, дзеркальність, рельєф, світловий дизайн. Перелік використаних літературних джерел Березко О. В., Галишич Р. Я., Черничук О. П. (2020). Особливості застосування оптичних ілюзій в дизайні інтер’єрів. Art and Design, (1), 57-69. doi:10.30857/2617-0272.2020.1.4 Габреля М., Грашина В., Даниленка В., Єфімова А., Куцевича В., Манусевича Ю., Шимко В. (2013). Типологічні засади формування предметно-просторового середовища підприємств громадського харчування. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Spam_2019_53_9.pdf Петровська Ю. Р. (2019). Особливості формоутворення 3D панелей в дизайні предметного середовища. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, (53), 54-63. Режим доступу: http://194.44.11.130/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM =S&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21FMT=njuu_all&S21ALL=%28%3C.%3EI%3D%D0%9669306%2F2019$%3C.%3E%29&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20 Петровська Ю. Р. (2022). Дизайн інтер’єрів тематичних ресторанів як складова курсового проектування студентів спеціальності «Дизайн». Науковий вісник будівництва, 108(2), 12-17. Режим доступу: https://svc.kname.edu.ua/index.php/svc/article/view/11 Петровська Ю. Р., Зубанова В. Р. (2023). Фiтoдизaйн в iнтep’єpах закладів громадського харчування: вiтчизняні тa зaкopдoнні пpaктики. Науковий вісник будівництва, 1(109), 6-11. Режим доступу: https://svc.kname.edu.ua/index.php/svc/article/view/94 Проскуряков, В. І., & Яців, С. М. (2013). Кореляція архітектурного і світлового образів в світловому дизайні громадських будівель. Вісник Національного університету Львівська політехніка. Серія: Архітектура, (757), 168-174. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I2 1DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=VNULPARX_2013_757_29 Франків Р. Б., Лисенко, О. Ю. (2010). Медіафасади як рання форма естетики мінливості в постіндустріальній культурі. Містобудування та територіальне планування, (37), 270-280. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I2 1DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=MTP_2010_37_42 Франків Р. Б., Янів, А. Ю. (2011). Трансформація образоформуючої ролі декоративного освітлення в сучасному дизайні. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, (3), 82-83. doi:10.31650/2786-6696-2024-7-66-72 Франків Р.Б. (2022). Трансформація уявлень про архітектурну форму в контексті розвитку метавсесвітного середовища. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». doi:10.23939/sa2022.02.192 Frankiv R.B. (2024)Prospective directions of urban concepts transformation in the context of the immersive presence environments development. Сучасне будівництво та архітектура : збірник наукових праць, (7), 66–72 doi:10.31650/2786-6696-2024-7-66-72