Система підтримки прийняття рішень по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Автор: Скрипець Юрій Петрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Системи і методи прийняття рішень
Інститут: Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській роботі було проаналізовано літературні джерела, у яких описані методи та засоби вирішення проблеми ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Були розглянуті різні варіанти вирішення проблеми. У одному з розглянутих варіантів прийняття рішень відбувалося на основі сценаріїв і фактів. Невелика їх кількість у системі не допускала неточностей та забезпечувала ефективний проце прийняття рішень агентами. Було проведено системний аналіз предметної області, визначено основні сутності, такі як: - джерела витоку небезпечної речовини; - небезпечна речовина; - перешкоди; Побудовано дерево цілей для системи підтримки прийняття рішень по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Побудовано прцеси системи, у корені якого – «ліквідувати наслідки надзвичайних ситуацій», а піддеревами виступають три основні підзадачі – ліквідувати джерела витоку небезпечної речовини, обмежити доступ до деяких координат середовища, та зібрати небезпечну речовину, що потрапила у середовища з джерел. У розділі «системний аналіз та обґрунтування проблеми» було описано ПО та систему, що розробляється, та подані UML-діаграми, зокрема діаграми класів, діяльності, прецедентів. Отже використано об’єктний підхід до проектування системи. Це пояснюється тим, що потрібно моделювати поведінку системи агентів з яких складається система підтримки прийняття рішень по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Для моделювання поведінки системи обрано продукційні правила. Така модель використовується тоді, коли правил не багато, як у проектованій системі. Невелика кількість правил компенсується їхньою складністю, коли в умові є декілька логічних елементів «Або» та «І». Структура даних спроектована спеціально для вирішення даної задачі. Для моделі дані представлені у вигляді різних матриць, матриця середовища описує розміщення стін, джерел небезпечних речовин, та самих небезпечних речовин. Матриця актуальності показує, наскільки актуальними є дані що середовище, матриця «мертвих зон» містить дані які вказують зони куди агентам йти не потрібно. Правила, які використовуються при прийнятті напрямку руху агентом можна розділити на декілька рівнів: правила що забороняють йти у недозволені зони, правила, що визначають, чи агент на правильному шляху до джерела, та правила, що вказують куди рухатися щоб оновити більш старі дані про середовище. Проведено тестовий приклад роботи системи у двох режимах – режиму створення середовища, та режиму моделювання. В результаті тестування показано, що система працює у двох режимах коректно. Середовище створюється без помилок, зберігається та завантажується коректно. У режимі моделювання було проведено ряд моделювань для одного середовища, з кількістю агентів від двох до двадцяти шести, які вирішують задачу. На основі отриманих даних (залежність часу вирішення задачі від кількості агентів, які її вирішують) побудовано графік, та проаналізовано результати: для вибраного середовища знайдені кількості агентів, які вирішують задачу за однакову кількість кроків. На основі цього можна зробити висновок, що деякі кількості агентів що вирішують задачу є не ефективними у порівнянні з іншими кількостями.