Проєкт технології виробництва метилфенілкетону
Автор: Космина Христина Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фармація, промислова фармація
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Космина Х.І.; Губрій З.В. (керівник). «Проєкт технології виробництва метилфенілкетону». Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2023 Розширений реферат Об`єкт дослідження – технологія виробництва метилфенілкетону Cфера досліджень – промисловий синтез сполук для фармацевтичних виробництв. Мета досліджень – розробка технології виробництва метилфенілкетону, здійснення необхідних матеріальних, технологічних розрахунків, вибір обладнання, розробка технологічної схеми виробництва, здійснення економічних розрахунків. Розроблено проєкт технології виробництва метилфенілкетону, що включає організацію виробництва, характеристику сировини, принципову технологічну схему виробництва цільової продукції та всі необхідні розрахунки. Практична цінність досліджень ароматичних сполук в галузі хімії є однією з найбільш прогресивних сфер в сучасній органічній хімії. Ароматичні кетони є одні з найцікавіших сполук серед ряду ароматичних. Ці речовини завжди були, та є в центрі уваги хіміків-синтетиків та дослідників, які шукають нові біологічно активні речовини широкого спектру дії, антиоксиданти, оптичні матеріали, барвники та багато іншого. Метилфенілкетон – це органічна сполука, ароматичний жирний кетон. У невеликих кількостях метилфенілкетон присутній у деяких рослинах, наприклад у абрикосах, бананах, яблуках та цвітній капусті, а отже існує у природньому середовищі. Кетон також може бути присутній у сирах, яловичині та у кам’яновугільній смолі. В промисловості речовина застосовується в основному як вихідна сировина для одержання органічних сполук, виробництва фарб, покриттів та клеїв. У фармацевтичній індустрії часто використовується для синтезу багатьох лікарських препаратів, в тому числі снодійних засобів. У косметичній індустрії використовується власне сам метилфенілкетон і його похідні в якості запашних речовини. У огляді літератури наведено типи різних реакцій з метилфенілкетоном, де він виступає в ролі вихідної сполуки. Також, наведено приклади застосування метилфенілкетону в якості синтону в синтезах різноманітних гетероциклічних систем. В основній частині викладено інші можливі способи одержання метилфенілкетону. Складено матеріальний баланс усіх стадій виробництва метилфенілкетону, виконані технологічні і теплові розрахунки. На їх основі було підібрано технологічне обладнання, розроблено принципову технологічну схему та спроектовано будівлю цеху виробництва метилфенілкетону. В економічній частині роботи розраховано основні техніко-економіні показники та доведено економічну доцільність цього проєкту. На основі проведеної роботи були зроблені висновки про актуальність та доцільність даного проєкту. Ключові слова: метилфенілкетон, технологія одержання, матеріальний баланс, технологічна схема, проєктна калькуляція. Перелік використаних літературних джерел 1. S. Damavandi. Heterogeneous (2012). Titanium Catalyst for the Synthesis of Novel 2-(4-aryl)-4-ethoxy-4-phenyl-4H-benzo[h] chromene Derivatives. Synthesis and Reactivity in Inorganic, Metal-Organic, and Nano-Metal Chemistry 42, 1415-1417. DOI:10.1080/15533174.2012.680161 2. Mohammadi Ziarani, Ghodsi; Kheilkordi, Zohreh; Mohajer, Fatemeh (2020) Recent advances in the application of acetophenone in heterocyclic compounds synthesis. Journal of the Iranian Chemical Society, 17(2), 247-282. DOI:10.1007/s13738-019-01774-4 3. Alberto Mannu, Arnald Grabulosa and Salvatore Baldino (2020). Transfer Hydrogenation from 2-propanol to Acetophenone Catalyzed by [RuCl2(?6-arene)P] (P=monophosphine) and [Rh(PP)2]X (PP=diphosphine, X=Cl?, BF4?) Complexes. Catalysts 10(2),162. DOI: 10.3390/catal10020162 4. Chai, Kungang; Lu, Ke; Xu, Zhijun; Tong, Zhangfa; Ji, Hongbing (2018). Rapid and selective recovery of acetophenone from petrochemical effluents by crosslinked starch polymer. Journal of Hazardous Materials 348, 20-28. DOI:10.1016/j.jhazmat.2018.01.034