Обґрунтування напрямів управління фінансово-економічними результатами діяльності підприємства
Автор: Бурбан Назарій Іванович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Економіка (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Бурбан Н. І., Ємельянов О. Ю. (керівник). Обґрунтування напрямів управління фінансово-економічними результатами діяльності підприємства. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2024. Розширена анотація На теперішній час більшість українських підприємств потребує удосконалення управління їх фінансово-економічними результатами [1–3]. Метою цієї магістерської роботи є розробка обґрунтованих рекомендацій із вдосконалення управління фінансово-економічними результатами виробничо-торгівельного підприємства. Представлена загальна характеристика ТзОВ «Унібрук». Здійснено аналізування змін доходів та прибутків ТзОВ «Унібрук». Виконано аналіз рівня цін на продукцію ТзОВ «Унібрук» як важливого чинника формування прибутку. Проведено факторний аналіз величин фінансових результатів ТзОВ «Унібрук». Здійснена перевірка динаміки величин фінансових результатів ТзОВ «Унібрук» на її відповідність «золотому правилу». Зроблена ідентифікація типів економічного нарощення ТзОВ «Унібрук». Обрано метод ціноутворення в ТзОВ «Унібрук» і встановлено обґрунтовані ціни на продукцію даного виробничо-торгівельного підприємства. Розроблено заходи із покращення здійснюваної у ТзОВ «Унібрук» збутової політики. Визначено найбільш прибутковий спосіб використання складського приміщення ТзОВ «Унібрук». Встановлено, що для ТзОВ «Унібрук» найкращим слід визнати оптимізаційний метод ціноутворення. Згідно нього потрібно визначити оптимальний фізичний обсяг збуту кожного різновиду продукції, яку реалізує дана виробничо-торгівельна компанія (таким чином встановивши оптимальну структуру продуктового асортименту), і, відповідно, кращий рівень цін на продукцію даної виробничо-торгівельної компанії, за якого набуває максимального значення її сукупний маржинальний дохід (сумарна величина операційного прибутку й постійних економічних витрат). За всіма видами продукції ТзОВ «Унібрук», що розглядалися, обсяг маржинального доходу від їхнього збуту завдяки оптимізації цін збільшиться. При цьому, за окремими різновидами продукції нарощення обсягу маржинального доходу не є суттєвим, однак, за іншими це нарощення доволі сильно вплине на ефективність господарської діяльності ТзОВ «Унібрук». Сумарне збільшення обсягу квартального маржинального доходу від збуту розглянутих різновидів продукції ТзОВ «Унібрук» завдяки оптимізації цін складе 76,9 тис. грн., або 12,94 відсотків. На таку ж абсолютну величину збільшиться й обсяг прибутку від операційної діяльності ТзОВ «Унібрук». З’ясовано, що виробничо-торгівельна компанія «Унібрук» використовує в основному трьохрівневий канал просування власної продукції. Проте проведені розрахунки переконливо показали, що найкращим у нашому випадку для усіх різновидів продукції виробничо-торгівельної компанії є канал нульового рівня. За таких умов видатки, що пов’язані із збутом продукції, зростають на її одиницю, однак, ці видатки повністю компенсуються підвищенням ціни реалізації. Інакше кажучи, різниця між приростом величини ціни й приростом збутових економічних витрат є найбільшою у разі використання каналу просування продукції нульового рівня. Також у роботі було встановлено, що термін окупності інвестиційних економічних витрат, пов’язаних із створенням служби маркетингу в виробничо-торгівельної компанії ”Унібрук”, становить 1,18 року. Зважаючи на таку швидку окупність вказаних економічних витрат, робимо висновок про те, що створення служби маркетингу у ТзОВ ”Унібрук” є доцільним. Ключові слова – підприємство, фінансово-економічний результат, оцінювання, формування, управління збутом, ціна. Література. 1. Chen S.-G. and Lin Yi-K., 2008. An evalution method for enterprise resource planning systems. Journal of the Operations Research Society of Japan, 51, іssue 4, p. 299-309. 2. Garg Р. and Garg A., 2013. An empirical study on critical failure factors for enterprise resource planning implementation in Indian retail sector. Business Process Management Journal,19, іssue 3, p. 496-514 3. Rohn H., Pastewski N., Lettenmeier M., Wiesen K. and Bienge K., 2014. Resource efficiency potential of selected technologies, products and strategies. Science of The Total Environment, 473-474, p. 32-35.