Аналіз та удосконалення техногенної безпеки АЗС ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз», м. Стрий
Автор: Шелюх Віталій Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Промислова безпека і охорона праці
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Віталій ШЕЛЮХ, Віктор ВАСІЙЧУК (керівник). «Аналіз та удосконалення техногенної безпеки АЗС ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз», м. Стрий (Analysis and improvement of man-made safety of state gas stations Lvivnaftoprodukt OJSC Concern Galnaftogaz, Stryi). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет Львівська Політехніка, Львів 2023. Досвід експлуатації АЗС, на яких знаходяться в обігу нафтопродукти у великих кількостях, показує, що на установках з використанням бензину і нафтопродуктів завжди існує небезпека виникнення пожеж, загазованості промислових ділянок парами нафтопродуктів. Відповідно до статистичних даних про кількість аварій, які мали місце на АЗС, найбільш частими видами аварій при зберіганні і операціях зливу-наливу нафтопродуктів є пожежі. Аналіз аварій, що відбулися, показує, що основними причинами аварій і утворення проливів нафтопродуктів або ЗВГ стає розгерметизація устаткування і трубопроводів. Все це вказує на необхідність подальшого впровадження заходів із удосконалення техногенної безпеки АЗС, а також розробку плану локалізації і ліквідації аварій. Стаціонарна автозаправна станція в м. Стрий по вул. Сколівська це комплекс споруд для прийому, зберігання й відпуску автомобільного палива. На АЗС здійснюються такі технологічні операції: - прийом нафтопродуктів з автоцистерн; - зберігання нафтопродуктів в двох двохсекційних двостінних сталевих стаціонарних підземних резервуарах РПД-50/2 місткістю 50 м3 кожний; - заправка нафтопродуктами автотранспортних засобів через дві восьмипістолетні паливороздавальні колонки SU 744-44 та двопістолетну паливороздавальну колонку SU 500-U; прийом зрідженого вуглеводневого газу (ЗВҐ) з автоцистерни; - зберігання ЗВГ в ємності місткістю 9,9 м3; - заправка ЗВГ автотранспортних засобів через паливороздавальну колонку. Аналіз структури АЗС ДП "Львівнафтопродукт" в м. Стрий показує, що у відповідності з «Порядком ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки» в складі підприємства, як небезпечні об’єкти за адміністративною ознакою, виділено такі потенційно небезпечні об’єкти: резервуари нафтопродуктів, трубопроводи, заправник газу стаціонарний. Метою МКР є аналіз та удосконалення техногенної безпеки АЗС ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз», м. Стрий. Небезпека АЗС визначається вибухопожежонебезпечними властивостями автомобільних палив, великою його кількістю, зосередженням на малій площі і постійною присутністю джерел запалення від рухомого автотранспорту, а також небезпекою технологічних операцій, пов’язаних з прийманням і видаванням палива. Виходячи з досвіду аварій на аналогічних об’єктах, можна констатувати, що на даному об’єкті аварія може реалізуватися у вигляді: – викиду парогазової фази та випаровування проливів рідкої фази ЗВГ, випаровування проливів нафтопродуктів і утворення можливої вибухонебезпечної зони, при цьому концентрація парів в хмарі знаходиться в межах області розповсюдження полум’я, але спалахування не відбувається із-за відсутності джерела запалення; – (спалаху) - згоряння попередньо перемішених пароповітряних хмарок з дозвуковими швидкостями у відкритому просторі; – «пожежі проливу» (горіння проливів нафтопродуктів, рідкої фази ЗВГ) - дифузійного горіння парів в повітрі над поверхнею рідини; – займання вибухонебезпечної суміші всередині обладнання (резервуару, автоцистерни) з бензином; – вибуху хмари - згоряння попередньо перемішених пароповітряних хмарок з надзвуковими швидкостями в загазованих приміщеннях; факельного горіння - горіння струменя ЗВГ, що під тиском виривається з обладнання при його розгерметизації; – «вогняної кулі» - горіння з дозвуковою швидкістю не перемішаної з повітрям" хмари ПГФ ЗВГ, яка утворилась внаслідок розгерметизації обладнання, ємності чи автоцистерни з ЗВГ. Розрахунки показують, що можлива вибухонебезпечна зона (МВЗ), що утвориться при дрейфі хмари парогазової фази ЗВГ, може поширитися на відстань до 425 м від місця викиду. Надходження такої хмари в замкнений об’єм, або досягнення нею джерела запалення на відкритому просторі, може викликати її вибух (загоряння). Виведення людей, які не приймають участі в ліквідації аварії, що потрапили у небезпечну зону, проводиться в напрямку, перпендикулярному направленню вітру. Ударна хвиля при вибуху хмари ПГФ ЗВГ, що може призвести до одержання травм різного ступеня, може поширитися на відстань - 83 м від епіцентру. У зону поширення ударної хвилі можуть попасти територія нафтобази ДП «Львівнафтопродукт» та прилеглі житлові будинки, що знаходяться на відстані до 83 м від АЗС. При горінні газової хмари у вигляді „вогняної кулі", основними уражаючими факторами є температурний вплив полум’я на людей, об’єкти та матеріали в термін ефективного часу експозиції. Теплове випромінювання від пожежі у вигляді "вогняної кулі" може призвести до отримання опіків 1 ступеня на відстані до 115 м від епіцентру. У зону поширення ударної хвилі можуть попасти територія нафтобази ДП «Львівнафтопродукт» та прилеглі житлові будинки, що знаходяться на відстані до 115 м від АЗС. Ключові слова: потенційно небезпечний об’єкт, резервуар, вибухопожежонебезпечна суміш палива, пожежа проливів, детонаційне горіння, розгерметизація резервуару, епіцентр вибуху, локалізація та ліквідація аварії.