Дослідження і запозичення досвіду Німеччини у сфері трансферу технологій вітчизняними підприємствами будівельної індустрії для розвитку міжнародної економічної діяльності

Автор: Чебачова Юлія Олександрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародна економіка
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Трансфер технології - це передача технології, що оформляється шляхом укладення між фізичними та/або юридичними особами двостороннього або багатостороннього договору, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права та обов’язки щодо технології та/або її складових[1]. Трансфер технології також можна визначити також як процес взаємодії між двома або більше партнерами, коли хоча б один з партнерів передає свою технологію через ноу-хау, патенти або технічне сприяння іншому партнерові, який бажає впровадити і використати цю технологію для конкретної мети [2] Найважливішим елементом процесу трансферу технологій з точки зору економічної ефективності є комерціалізація технології. Комерціалізація технологій полягає в перетворенні інноваційної діяльності в певний продукт, товар та його подальша реалізація. [3]. Більшість підприємств мають досить обмежену наукову та матеріально-технічну базу для проведення самостійних досліджень, тому комерційна можливість придбання певної технології є єдиною можливістю активізації інноваційної діяльності на таких підприємствах. Особливе місце в регулюванні трансферу технологій займає охорона прав інтелектуальної власності. Це означає, що окрім підходу до передачі технологій, як передачі інформації та технічних знань, важливе значення має прояснення питання про те, що означають права інтелектуальної власності щодо передачі технологій, а також яким має бути захист цих прав в сучасних умовах [4]. У широкому розумінні трансфер технології передбачає і вертикальне і горизонтальне переміщення. У вузькому розумінні- тільки горизонтальне. На сучасному етапі підприємства будівельної галузі досить рідко застосовують вертикальне переміщення технології, оскільки воно потребує багато зусиль, коштів та ресурсів. Об’єктом дослідження даної роботи на макрорівні є: дослідження міжнародно-економічних відносин між Україною та Республікою Німеччина та особливостей трансферу технологій між німецькими та українськими підприємствами будівельній галузі. Об’єктом дослідження на мікрорівні є виробничо-господарська та міжнародно-економічна діяльність ПрАТ «Миколаївцемент» Предметом дослідження є дослідження стану трансферу технологій на прикладі Приватного акціонерного товариства «Миколаївцемент», удосконалення процесу трансферу технологій та досягнення відповідних стратегічних показників. Мета роботи полягає в дослідженні трансферу технологій, як категорії, в дослідженні економічних показників виробничо-господарської діяльності ПрАТ «Миколаївцемент» та набуття практичних навиків аналізування міжнародно-економічної діяльності підприємства в контексті трансферу технологій. У дані роботі проаналізовано економічні відносини між Україною та Республікою Німеччина, досліджено питання запозичення досвіду Німеччини у сфері трансферу технологій вітчизняними підприємствами будівельної індустрії. Окреслено основні проблеми та подальші перспективи розвитку співпраці між Україною та Республікою Німеччини в контексті досліджуваної теми. Дослідницька частина роботи включає дослідження стану трансферу технологій на прикладі ПрАТ «Миколаївцемент». У ході виконання рекомендаційної частини роботи, запропоновано комплексний захід по удосконаленню процесу трансферу технологій на підприємстві. На основі аналізу прогнозованих витрат на запрТопонований захід проведено відповідні розрахунки та визначено ефективність впровадженого заходу. Рівень інноваційності розвитку економік країн світу на сьогодні визначає рівень їх конкурентоспроможності, досягнення цілей сталого соціально-економічного розвитку, можливості вирішення соціальних потреб [5]. Здебільшого українські підприємства потребують активізації інноваційної діяльності, а реальним важелем цих процесів на цьому етапі повинен стати трансфер технологій. Ця проблема є актуальною та потребує осмислення з позицій використання всіх переваг та можливостей. Ключові слова: трансфер, технологія, комерціалізація, інтелектуальна власність, інжинірингові послуги, ліцензійний договір, франчайзинг. Перелік використаних літературних джерел: Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 р. № 143-V зі змінами і доповненнями від 20.09.2019 р. Омельяненко, В. А., 2012. Методичні основи оцінки потенціалу трансферу технологій. Непочатенко,О.О., 2012 ред., Становлення економіки України у післякризовий період: ризики та проблеми розвитку:(Ч. 1). Умань: Видавець «Сочінський», с. 350. Плахотнік, О. О. та Чернявська, І. М., 2019. Трансфер технологій. Практикум: навчальний посібник. Дніпровський державний технічний університет. Кам’янське: ДДТУ. 2019. Бакалінська, О.О., 2023. Міжнародний трансфер технологій в умовах сучасних викликів. [Електронний ресурс] ГО «Координата», публікація від 04.01.2023 Доступно: https://coordynata.com.ua/miznarodnij-transfer-tehnologij-v-umovah-sucasnih-viklikiv Диха, М. та Диха, В., 2023. Рівень інноваційності розвитку України в глобальному вимірі та окреслення його перспектив. Київський економічний науковий журнал, 2, с. 5-15. Доступно: https://doi.org/10.32782/2786-765X/2023-2-1