«Міжнародна співпраця щодо блокування та конфіскації російських активів в контексті російсько-української війни»
Автор: Гатала Марія Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Російсько-українська війна стала безпековим викликом не лише для України, але й для всіх держав, які підтримують демократичні і встановлені міжнародно-правові засади свого розвитку як у внутрішньому, так і зовнішньому вимірах. Реакція багатьох держав на розв’язану росією протиправну війну щодо України полягає у військовій допомозі Україні, спрямованій на її захист, та застосуванні міжнародно-правових санкцій щодо агресора росії, внаслідок яких значні суми російських активів нині є заблокованими. Разом з тим, перед Україною та її партнерами постає проблема конфіскації цих активів з метою їх надання Україні для її відновлення та відбудови. Цей крок доцільний і тим, що передбачає справедливе покарання росії за завдані нею воєнні злочини і численні руйнування, які вона добровільно не планує компенсувати Україні. Однак, процес конфіскації заблокованих активів є доволі дискусійним серед багатьох лідерів держав-партнерів України, експертів та науковців. Перш за все недосконалістю санкційного законодавства, яке не передбачає достатніх механізмів та процедур для такого рішення. Необхідними є законодавчі зміни як міжнародно-правових актів, так і внутрішнього законодавства України і тих держав, в юрисдикції яких знаходяться ці активи. Деякі кроки в цьому напрямі вже зроблено в Україні, США та Канаді і частково механізм конфіскації російських активів у судовому порядку вже розпочатий. Однак, зазначені країни конфіскують лише недержавні російські активи. Натомість конфіскація численних державних активів росії, а саме її Центрального банку, не знаходить підтримки та консенсусу серед багатьох держав. Зрештою ідея конфіскації недержавних активів росії також немає єдності серед наших міжнародних партнерів. Головними аргументами залишати ці активи заблокованими є передбачені чинними міжнародно-правовими нормами захист права власності та доктрина суверенних імунітетів. Заяви багатьох лідерів ЄС та країн Великої сімки свідчать про доволі обережну їх позицію щодо конфіскації російського майна. Проте, для втілення ідеї конфіскації російських активів потрібен консенсус держав та посилення міжнародної співпраці з метою усунення правових перешкод і створення ефективного механізму для її реалізації. Україна нині вже активно застосовує розроблений в період війни механізм конфіскації російських активів і власним прикладом засвідчує його відповідність принципам справедливості і верховенства права. Залишається сподіватись, що для міжнародних партнерів України проблема конфіскації російських активів як справедливого покарання за російську агресію знайде свою обґрунтованість і практичне втілення. Об’єктом дослідження є міжнародна співпраця щодо використання російських активів в контексті російсько-української війни. Предметом дослідження є особливості міжнародної співпраці щодо блокування та конфіскації російських активів в контексті російсько-української війни. Метою нашого дослідження є аналіз міжнародної співпраці щодо блокування та конфіскації російських активів в контексті російсько-української війни. У магістерській кваліфікаційній роботі опрацьовано низку джерел, які акцентують увагу на дослідженні проблеми міжнародної співпраці щодо блокування та конфіскації російських активів в контексті російсько-української війни. В роботі використано наукові праці зарубіжних та українських науковців, а саме: Л. Буххайта, П. Стефана, М. Льюїса, С. Андерсона, Ч. Кейтнера, С. Каселли, Е. Крідла, К. Донована, М. Ніколадзе, Д. Франкікі, Д. Мастерса та інших; українських: О. Моцика, І. Яковюка, А. Туренка, О. Юрченка, І. Хмельової, А. Микитюка, А. Грубінка, О. Данилюка, К. Риженко та інших [2; 3; 4; 5]. Джерельною основою роботи стали: нормативно-правові акти; матеріали, програми і резолюції міжнародних інституцій; інтернет-видання та офіційні сайти міжнародних організацій. З’ясовано, що механізм конфіскації російських активів розробляється після повномасштабного вторгнення рф і націлений на стягнення активів людей і компаній, які підтримують путінський режим і війну в Україні. Відтак, конфіскація активів через накладення санкцій є достатньо новою практикою міжнародної політики, радше — реакцією на нові безпекові виклики, до яких де-факто виявились не готовими національне і міжнародне право [2]. Саме через це нині існують суперечності щодо застосування цього механізму на практиці. Ключові слова: російські активи, конфіскація, механізми, міжнародно-правові санкції, нормативні акти, міжнародна співпраця, міжнародна політика, національне законодавство, російсько-українська війна, процедури блокування та конфіскації, міжнародні інституції. Перелік використаних літературних джерел: Крамар, Р. (2021). Деякі аспекти міжнародного механізму виявлення, розшуку, арешту та конфіскації активів, легалізованих злочинним шляхом. Актуальні проблеми правознавства, № 1,С. 140-146. Cassella, S. (2022). Yachts and Airplanes: What Procedures and Legal Theories Are Being Used to Forfeit Russian Assets in the United States? Eucrim., Issue 4, P. 273-278. Kamminga, M. (2023). Confiscating Russia’s Frozen Central Bank Assets: A Permissible Third-Party Countermeasure? Neth Int Law Rev., 70, 1–17. Yakoviyk, I., Turenko, A. (2023). Confiscation of Russian Assets for the Restoration of Ukraine: Legal Problems of Implementation. Problems of Legality, Issue 161, P. 6-29. Yurchenko, О., Khmeleva, I., Mykytiuk, А. (2023). EU Sanctions Against Russia: Coherence and Efficiency during the Large-Scale Invasion of Ukraine. A Ukrainian Assessment, SCEEUS Guest Report, No. 11.