Опрацювання та аналіз ГНСС даних з мережі Дністровської ГЕС
Автор: Батусь Іван Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Космічний моніторинг Землі
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дністровська гідроелектростанція (ГЕС) є стратегічно важливим об’єктом енергетичної інфраструктури України, забезпечуючи стабільне постачання електроенергії та виконуючи низку екологічних і соціальних функцій. Через свою масштабність і складну конструкцію станція піддається впливу як природних, так і техногенних факторів, що можуть спричиняти деформації, зсуви та інші небажані процеси. Безпечна й ефективна робота Дністровської ГЕС вимагає постійного моніторингу технічного стану її конструкцій та навколишньої території. Одним із найефективніших способів контролю є застосування сучасних глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС), які дозволяють з високою точністю реєструвати зміщення об’єктів та прогнозувати можливі ризики. У порівнянні з традиційними методами геодезичного моніторингу, ГНСС-технології забезпечують оперативність збору даних, їхню точність і зручність у використанні навіть в умовах складного рельєфу та віддаленості об’єкта. Це особливо актуально для Дністровської ГЕС, розташованої у каньйоноподібній долині річки, де зміщення або деформації конструкцій можуть мати серйозні наслідки як для самої станції, так і для прилеглих територій. Зростання глобальних змін клімату, що викликає більш часті паводки, посухи та інші екстремальні явища, ще більше підвищує потребу в якісному моніторингу. Надмірна кількість опадів або різке коливання рівня води у водосховищі можуть створювати додаткове навантаження на конструкції ГЕС, що вимагає своєчасного виявлення та аналізу таких ситуацій. Інтеграція ГНСС-технологій у систему моніторингу Дністровської ГЕС дозволяє не лише виявляти проблемні ділянки, але й створювати базу для довгострокового планування та прогнозування. Використання програмного забезпечення, такого як GipsyX, відкриває нові можливості для аналізу отриманих даних, включаючи моделювання деформаційних процесів, розрахунок швидкостей зміщення та визначення потенційно небезпечних зон. Таким чином, актуальність дослідження полягає в необхідності розробки та впровадження сучасних технологій моніторингу для забезпечення стабільної та безпечної роботи Дністровської ГЕС. Це дозволить мінімізувати ризики аварійних ситуацій, оптимізувати управління гідротехнічними спорудами та сприяти довготривалому збереженню їхньої функціональності. Об’єкт дослідження. Дністровська гідроелектростанція (ГЕС). Предмет дослідження. Методи та технології опрацювання ГНСС-даних для моніторингу технічного стану конструкцій та прилеглих територій Дністровської ГЕС. Мета дослідження. Розробка ефективної методики опрацювання ГНСС-даних для виявлення деформаційних змін конструкцій та територій Дністровської ГЕС із використанням сучасного програмного забезпечення GipsyX. Результати дослідження. Результати дослідження демонструють ефективність застосування сучасних методів ГНСС-спостережень для моніторингу стану території та конструкцій Дністровської ГЕС. Було проведено аналіз фізико-географічних і геологічних умов району розташування об’єкта, що дозволило визначити ключові фактори, які впливають на стабільність конструкцій. Вивчено технічні характеристики обладнання, зокрема антен LEIAR10 та приймачів LEICA GMX902GG, які забезпечують високу точність визначення координат та стійкість до перешкод. На основі програмного забезпечення GipsyX реалізовано алгоритм опрацювання даних ГНСС-спостережень із застосуванням PPP-методу, що дозволяє досягати міліметрової точності. Аналіз результатів показав наявність незначних горизонтальних і вертикальних зміщень контрольних точок, які свідчать про стабільний стан об’єкта. Визначено напрямки та швидкості деформаційних процесів, що дозволяє своєчасно прогнозувати потенційні ризики. Розроблено економічно обґрунтований кошторис моніторингових робіт, що включає необхідні ресурси для реалізації дослідження. Отримані результати підтверджують доцільність впровадження даної методики для довготривалого спостереження за станом великих інженерних споруд.