Формування геопорталів територіальних громад
Автор: Зуй Станіслав Олексійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Магістерська робота присвячена розробці геопорталів для територіальних громад як інструменту ефективного управління територіальними ресурсами, забезпечення прозорості та інтеграції даних у сучасні інформаційні системи. У роботі розглянуто поняття геопорталів, їхню роль у територіальному управлінні та нормативно-правові аспекти, які регулюють їх створення та функціонування. Проведений аналіз показав, що геопортали є ключовим елементом у забезпеченні прозорості прийняття рішень, обґрунтованого планування та моніторингу територій, а також залучення громадськості до управління. У рамках дослідження проведено ґрунтовний аналіз літературних джерел, зокрема нормативно-правових документів України, таких як (Закон України, 2020), які регламентують створення та функціонування геопорталів. Також використано міжнародні стандарти ISO серії 19100 та рекомендації Open Geospatial Consortium (OGC), що визначають технічні вимоги до геоінформаційних систем та інтероперабельності даних. Проаналізовано наукові праці українських та закордонних авторів, зокрема у сфері інтеграції відкритих даних, використання ГІС-технологій та інструментів, таких як ArcGIS, QGIS та GeoServer. Використані літературні джерела підкреслюють важливість застосування сучасних підходів до створення геопорталів, що відповідають як національним, так і міжнародним вимогам (Дзьоба Т. 2021). Робота включає детальний аналіз технологій, методів та інструментів, які використовуються у створенні геопорталів. Особлива увага приділена використанню геоінформаційних систем (ГІС) як базового інструменту для збору, обробки та візуалізації геопросторових даних. Розглянуто інтеграцію відкритих джерел даних, таких як OpenStreetMap, Google Maps та Microsoft Open Buildings, що значно скорочує витрати на розробку геопорталів (Євдокимов, І. Ю. 2021). У роботі також висвітлено переваги використання програмного забезпечення, яке дозволяє реалізувати багатофункціональні рішення. Практична частина роботи фокусується на розробці структури геопорталу, інтеграції базових і тематичних геопросторових даних та створенні інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу для користувачів. Визначено ключові етапи створення геопорталів: від збору даних та проектування до впровадження та технічної підтримки. Окремо розглянуто питання забезпечення доступності інформації для громадськості, зокрема створення умовних знаків, які полегшують ідентифікацію типів будівель та інфраструктури. У процесі дослідження було виявлено як переваги, так і виклики впровадження геопорталів. Серед переваг — підвищення ефективності управлінських рішень, інтеграція даних для стратегічного планування та моніторингу, доступність інформації для громадян і бізнесу. (Демиденко О. В. 2022) Водночас обмеження доступу до геопросторових даних під час війни з метою захисту критичної інформації виявило проблеми прозорості та ускладнення для цивільного планування. Результати дослідження мають теоретичну та практичну значущість. Вони можуть бути використані для розробки методик створення геопорталів у територіальних громадах, адаптації їх до сучасних технологічних вимог і потреб громадян. Робота сприяє реалізації концепції сталого розвитку, підвищення ефективності управління ресурсами та інтеграції України у світовий інформаційний простір. Об’єкт дослідження – Процеси створення та використання геопорталів для забезпечення ефективного управління територіальними ресурсами та підтримки прийняття рішень на рівні громад.. Предмет дослідження – технології та програмні інструменти розробки геопорталів, включаючи інтеграцію просторових даних, розробку інтерфейсу та забезпечення інтероперабельності з іншими системами. Мета і задачі дослідження. Метою магістерської роботи є є теоретичні дослідження розробки геопорталу для територіальної громади, який інтегрує просторові дані, забезпечує їх доступність, актуальність і зручність використання для прийняття управлінських рішень, планування територій, екологічного моніторингу та залучення громадськості. Для досягнення передбаченої мети потрібно вирішити такі задачі: 1. Проаналізувати нормативно-правову базу, технічні стандарти у контексті національної інфраструктури геопросторових даних. 2. Дослідити сучасні методи і технології створення геопорталів, включаючи програмні засоби, бази даних та стандарти інтероперабельності. 3. Розробити структуру геопорталу, включаючи базові й тематичні набори геопросторових даних, метадані, технічні специфікації та інтерфейс. 4. Розробити алгоритми інтеграції геопорталу з іншими інформаційними системами, такими як земельний кадастр, містобудівний кадастр та реєстри. 5. Дослідити вимоги до структури та функціональних можливостей геопорталу громади. Результати досліджень. Дослідження підкреслює значення геопорталів як сучасного інструмента управління територіальними ресурсами. В рамках роботи було проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює створення та функціонування геопорталів, а також підкреслено їхню ключову роль у забезпеченні прозорості, ефективності та інтеграції даних у процесах управління. Дослідження показало, що геопортали сприяють моніторингу стану земель, координуванню використання природних ресурсів та територіальному плануванню, забезпечуючи доступ громадськості до актуальної інформації. На основі технологій геоінформаційних систем (ГІС) було досліджено методи збирання, обробки, аналізу та візуалізації геопросторових даних, які формують основу для прийняття управлінських рішень. Особлива увага приділялася використанню відкритих джерел даних, таких як OpenStreetMap, Google Maps та Microsoft Open Buildings, що дозволило оптимізувати процес створення геопорталу і знизити витрати. Також досліджено програмні засоби, такі як ArcGIS, QGIS та GeoServer, для впровадження багатофункціональних геопорталів із підтримкою сучасних стандартів, зокрема ISO19100. (Smith, A., 2019). Робота висвітлила ключові аспекти створення геопорталів, зокрема інтеграцію базових і тематичних геопросторових даних, забезпечення регламентованого доступу до них, а також етапи реалізації проекту (Іванов О. В. 2019). Особливу увагу приділено забезпеченню інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу для громадськості, що спрощує доступ до інформації і взаємодію з платформою. У результаті було розроблено структуру геопорталу, яка відповідає сучасним вимогам ефективності та інтеграції даних. Загалом результати роботи підтвердили важливість геопорталів як інструменту прозорого управління територіями, залучення громадськості та сприяння сталому розвитку територіальних громад. Отримані результати можуть бути використані для впровадження геопорталів у інших громадах, адаптуючи їх до специфічних потреб локальних територій. Ключові слова: територіальна громада, Геопросторові дані, Інфраструктура геопросторових даних (НІГД), ГІС (Геоінформаційні системи) Перелік використаних літературних джерел: Закон України. (2020). Про національну інфраструктуру геопросторових даних. прийнято ВР 13.04. 2020 р., вводиться в дію з 1.01. 2021 р.)[Електронний ресурс].– Режим доступу: https://zakon. rada. gov. ua/laws/main/554, 20. Дзьоба Т. (2021) Цифрові трансформації в земельному управлінні України: виклики та перспективи. Збірник наукових праць НУБіП України, (7) 45-52. Сидоренко, М. А. (2018). Використання геопорталів у управлінні територіальними ресурсами. Наукові записки Національного університету, 15(1), 89-101. Євдокимов, І. Ю. (2021). Геоінформаційні системи та їх роль у розвитку геопорталів. Картографія та геодезія, 9(3), 75-84. Демиденко О. В. (2022) Геоінформаційні платформи для управління земельними ресурсами: досвід ЄС та перспективи України. Геоінформатика і Земля, № 1. Smith, A., Jones, C., & Thomas, R. (2019). Transparency in public administration: The role of geoportals. _Public Administration and Policy Review_, 4(1), 92-110. Іванов О. В. (2019) Європейські стандарти INSPIRE та їх інтеграція в українське законодавство. Київ: НАН України, 2019.