Організація і встановлення меж територій історико-культурного призначення, обмежень у використанні та їх режимоутворюючих об’єктів
Автор: Юрківський Остап Богданович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Магістерська робота присвячена теоретичному та практичному дослідженню питань організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, зон обмеженого використання та їх режимоутворюючих об’єктів. У роботі проаналізовано нормативно-правову базу охорони культурної спадщини в Україні, зокрема Закони України «Про охорону культурної спадщини» та «Про землеустрій» (Верховна Рада України. (2000,2003), що регулюють використання земель історико-культурного призначення. Проведено систематизацію понять та класифікацію цих територій, що дозволило окреслити основні підходи до їхнього ефективного управління. У практичній частині роботи досліджено історичну та архітектурну цінність конкретного об’єкта, а також проаналізовано існуючі обмеження у його використанні. Виконано комплекс робіт із встановлення меж територій та зон режимоутворюючих об’єктів.( Agisoft LLC. (n.d.), Trimble Inc. (n.d.). Особливу увагу приділено моніторингу земель історико-культурного призначення, що дозволяє оперативно фіксувати зміни та запобігати загрозам. Застосування сучасних дистанційних методів дослідження забезпечує високу точність і деталізацію результатів. Виявлено, що інтеграція фотограмметрії та лазерного сканування із використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) сприяє зниженню витрат і підвищенню ефективності досліджень (Lasaponara, R., & Masini, N. (2012), Верховна Рада України. (2011). Також у роботі проаналізовано вимоги до точності вимірювань, які є критично важливими для забезпечення автентичності реставраційних робіт і довгострокового збереження об’єктів. Практичні результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення законодавства, розробки рекомендацій із моніторингу та збереження культурної спадщини, а також для формування ефективної стратегії її сталого використання в Україні. Об’єкт дослідження – землі житлової та громадської забудови. Предмет дослідження – розкрити зміст робіт із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів історико-культурної спадщини Мета дослідження. є обґрунтування теоретичних і практичних підходів до організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, визначення зон обмеженого використання та їх режимоутворюючих об’єктів з урахуванням сучасних методів дослідження та моніторингу. Результати досліджень. У магістерській роботі отримано результати, які сприяють вирішенню актуальних питань збереження культурної спадщини та управління земельними ресурсами. Проведено аналіз нормативно-правового забезпечення охорони пам’яток архітектури в Україні, що дозволило визначити ключові аспекти правового регулювання цих територій. Зокрема, виявлено необхідність удосконалення законодавства щодо встановлення меж зон обмеженого використання, чіткого визначення їхніх режимів охорони та створення механізмів контролю за їх дотриманням. Дослідження поняття та класифікації територій історико-культурного призначення дозволило систематизувати інформацію про їхні режими використання та обмеження. У роботі підкреслено важливість адаптації управлінських рішень до сучасних викликів, включаючи умови воєнного стану, які створюють додаткові загрози для збереження культурної спадщини. Практичні аспекти дослідження показали, що чітке визначення меж територій, зон обмежень та режимів використання є ключовими для забезпечення ефективного управління й збереження історико-культурних об’єктів. На прикладі конкретного об’єкта проведено аналіз його історичної та архітектурної цінності, а також наявних обмежень у використанні земельної ділянки. Під час виконання робіт акцент зроблено на важливості врахування історичних, архітектурних і правових особливостей об’єкта. Комплексний підхід до встановлення меж і зон обмеженого використання забезпечує збереження культурної цінності та сталий розвиток цих територій. Дослідження сучасних методів вивчення земель історико-культурного призначення показало ефективність використання фотограмметрії, лазерного сканування, безпілотних літальних апаратів і супутникового зондування. Інтеграція цих технологій дозволяє отримувати точні й детальні дані для моніторингу та встановлення меж територій. Особливу увагу приділено економічній ефективності методів: вибір оптимального підходу залежить від специфіки об’єкта, масштабу проекту та доступного бюджету. Використання БПЛА та фотограмметрії доцільне для локальних досліджень, тоді як супутникове зондування і LiDAR підходять для масштабних територій. Результати роботи підтверджують, що ефективна організація та встановлення меж територій історико-культурного призначення базується на інтеграції правових, технічних та управлінських підходів. Використання сучасних технологій забезпечує точність, оперативність і економічну доцільність досліджень, а також сприяє збереженню унікальних об’єктів культурної спадщини. Отримані результати є основою для вдосконалення підходів до організації цих територій, впровадження сучасних методів та формування ефективної стратегії їхнього охорони й управління в Україні. Ключові слова: Землі історико- культурної призначення, проект землеустрою, встановлення меж, режимоутворюючі об’єкти, обмеження у використанні, охорона культурної спадщини, безпілотні літальні апарати (БПЛА) Перелік використаних літературних джерел: Верховна Рада України. (2000). Закон України «Про охорону культурної спадщини». Відомості Верховної Ради України, № 39, ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Верховна Рада України. (2003). Закон України «Про землеустрій». Відомості Верховної Ради України, № 36, ст. 282. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Agisoft LLC. (n.d.). Agisoft Metashape: офіційна документація. URL: https://www.agisoft.com/documentation/ Trimble Inc. (n.d.). Trimble RealWorks: методичні матеріали. URL: https://geospatial.trimble.com/products-and-solutions/trimble-realworks Lasaponara, R., & Masini, N. (2012). Advances in Remote Sensing for Archaeology and Cultural Heritage Management. Springer Science & Business Media.DOI: 10.1007/978-1-4614-0582-8 Верховна Рада України. (2011). Закон України «Про державний земельний кадастр». Відомості Верховної Ради України, № 50, ст. 548. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17