Дослідження комплексу кадастрових робіт при зміні цільового призначення земель
Автор: Дяків Володимир Ярославович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Земельна реформа в Україні стала можливою завдяки виконанню значного обсягу робіт із землеустрою [2]. Доведено необхідність дотримання загальних положень зміни цільового призначення земельної ділянки. Якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, то рішення про зміну її цільового призначення повинна приймати сільська, селищна або міська рада. Якщо ж земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів, то таке рішення повинна приймати районна або обласна державна адміністрація (Рада міністрів Автономної Республіки Крим). Встановлено, що сучасна нормативно-правова база щодо відведення земельних ділянок, особливо у частині зміни цільового призначення, потребує суттєвих удосконалень в частині застосування сучасних геодезичних методів, приладів та заміни нормативної грошової вартості на масову (ринкову) вартість земельних ділянок в Україні. Виконано комплекс геодезичних робіт на об’єкті дослідження. Встановлено, що підхід до геодезичних вимірів на базі супутникових технологій, який базується на використанні в ролі опорних пунктів миттєвих положень штучних супутників Землі доцільно застосовувати під час виконання робі з відведення земельних ділянок. Представлено дослідження землевпорядних робіт при створенні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до Глави 13 Земельного кодексу України до категорії земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення віднесено земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам й організаціям для здійснення відповідної діяльності. Особливості використання земель даної категорії розкриваються через їх структуру. Землі транспорту становлять землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту [1]. Організації, підприємства та установи транспорту зобов’язані раціонально використовувати надані їм з/д, не порушуючи при цьому інтереси інших землекористувачів (у тому числі орендарів), не допускати погіршення якості, заболочення, і забруднення земель неочищеними стоками, промисловими відходами, вживати заходи для укріплення ярів, захисту ґрунтів від ерозії, а також дотримуватись інших вимог щодо охорони земель [3]. Землі транспорту охоплюють великий спектр землекористування. Розвиток транспортного сектору України потребує суттєвих змін у землекористуванні згідно до міжнародних угод. Оперуючи доступними для дослідження джерелами інформації, таких змін не спостерігається. Однак міжнародні угоди і проєкти законодавчих актів свідчать про перспективу розвитку і значний потенціал усіх галузей транспорту України [5]. Об’єкт дослідження – земельна ділянка з ведення особистого селянського господарства. Предмет дослідження – дослідження робіт із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Мета дослідження: дослідження особливостей зміни цільового призначення сільськогосподарських земель. Результати дослідження. Основні результаті викладені у роботі дозволять пришвидшити темпи і масштаби розвитку земельної реформи України. Викладено теоретико-методологічні основи про державне управління земельними ресурсами. Визначено особливості формування проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проаналізовано склад проекту землеустрою. Визначено відомості, що вносяться до Державного земельного кадастру. Ключові слова: державний земельний кадастр, відведення земель, детальний план території, зміна цільового призначення земель, землі транспорту. Перелік використаних літературних джерел: 1. Земельний кодекс України від 25.10.2001р., № 2768-III (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2768-14. 2. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р., №34, ст.343 (Електрон. ресурс) / Спосіб доступ: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17. 3. Закон України “Про державний земельний кадастр” від 07.07.2011 № 3613-VI (Елетрон.ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17. 4. Закон України “Про землеустрій” від 22.05.2003 № 858-IV (Електрон. ресурс) / Спосіб доступ : URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/858-15. 5. Закон України «Про транспорт» від 10.10.1994 р., №51, ст.446 (Електрон. ресурс) / Спосіб доступ: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80. 6. Офіційний веб-сайт Держгеокадастру України (Електрон. ресурс) / Спосіб доступ : URL: http://www.dazru.gov.ua. 7. Стецюк М. П. «Стан і перспективи використання земель транспорту в Україні» (Електрон. ресурс)/ М. П. Стецюк, Н. Ф. Іщенко // Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. Спосіб доступу: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemleustriy_2018_1_5.