Аналіз зміщень земної поверхні внаслідок землетрусів за даними часових рядів референцних ГНСС станцій
Автор: Іващук Юрій Ростиславович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Космічний моніторинг Землі
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Землетруси залишаються одними з найруйнівніших природних явищ, які спричиняють значні людські втрати та економічні збитки. В умовах сучасної урбанізації, високої концентрації населення в сейсмічно активних регіонах і зростання інфраструктурного розвитку, точний моніторинг зміщень земної поверхні є важливим завданням геонаук. Використання сучасних інструментів, таких як Глобальні Навігаційні Супутникові Системи (ГНСС), дає змогу з високою точністю фіксувати зміни координат, спричинені сейсмічними подіями. Інтеграція даних ГНСС із сучасними методами аналізу забезпечує можливість розроблення більш ефективних систем раннього попередження про землетруси, оцінки їхнього впливу та планування заходів для мінімізації наслідків. Особливо актуальним є дослідження часових рядів координат, отриманих із референцних ГНСС-станцій, для оцінки як невеликих, так і масштабних зміщень земної кори. Використання програмного забезпечення GipsyX дозволяє проводити автоматизований аналіз і отримувати результати з високою точністю. Об’єкт дослідження: землетрус, який стався 9 жовтня 2023 року в Словаччині, поблизу міста Стропков. Предмет дослідження: зміщення земної поверхні, зафіксовані часовими рядами координат референцних ГНСС-станцій, спричинені сейсмічною активністю. Мета дослідження — визначення та аналіз зміщень земної поверхні, спричинених землетрусом, з використанням даних референцних ГНСС-станцій і сучасного програмного забезпечення. Результати дослідження. У магістерській кваліфікаційній роботі було проведено комплексний аналіз зміщень земної поверхні, спричинених землетрусом у Словаччині 9 жовтня 2023 року, із використанням даних часових рядів референцних ГНСС-станцій. Дослідження охоплювало теоретичний аналіз природи землетрусів, використання сучасних інструментів моніторингу та практичне опрацювання даних для оцінки впливу землетрусу на зміну координат . Для опрацювання ГНСС даних використовувалося програмне забезпечення GipsyX, яке забезпечило високу точність побудови координатних часових рядів. Отримані часові ряди підтвердили інтенсивне зміщення земної поверхні у перші 24 години після землетрусу з поступовим згасанням активності. Максимальні зміщення після землетрусу у східному напрямку досягали 0.012–0.013 м, у північному напрямку — -0.021–0.022 м, а по висоті зміщення коливалися в межах 0.033 м для найбільш віддалених станцій. Амплітуда зміщень зменшувалася зі збільшенням відстані від епіцентру, що відповідає закономірностям поширення сейсмічних хвиль. Найменші зміщення спостерігалися на станції VOLO (77 км) та VELS (70 км), де амплітуди зміщень не перевищували 0.003 м. Результати дослідження також продемонстрували важливість і в подальшому необхідність інтеграції ГНСС-даних із іншими методами геофізичного аналізу, зокрема сейсмографією. Це дозволить отримати більш комплексну картину впливу землетрусів на земну поверхню та вдосконалювати методики моніторингу. Отримані результати мають важливе практичне значення для підвищення ефективності систем раннього попередження про землетруси, прогнозування їхнього впливу та розробки заходів для зменшення наслідків сейсмічної активності