Проєкт інформаційної системи автоматизації ювелірної майстерні
Автор: Курницька Ірина Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління ІТ проектами
Інститут: Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ювелірне мистецтво в Україні вважається одним з найстаріших мистецьких ремесел. Ювелірна справа або золотарство – це вид людської діяльності, який належить до мистецького оздобного ремесла, і полягає у виготовленні штучних прикрас тіла людина [1]. Ще за часів слов’ян наші пращури використовували декілька технік для створення прикрас, а саме лиття – найбільш поширений прийом обробки кольорових металів – та техніку тиснення. Згодом вони освоїли техніки скані і зерні [2]. До середини 18-го століття вживалася назва золотарство, хоча крім золота використовували срібло, мідь, бронзу та інші кольорові метали. У наш час золотарство – це ювелірна справа, у якій ювелір виготовляє прикраси з різних матеріалів, включаючи кістки, дерево, скло і навіть пластмасу [1]. Прикраси почали виготовляти недорогоцінних матеріалів, що призвело до збільшення попиту на ринку. Більше людей почали цікавитися прикрасами для носіння в побуті, на роботі, зустрічах тощо. У свою чергу майстри-ювеліри повинні були мати тонке розуміння фізичних властивостей матеріалу для досягнення найкращого вигляду виробу, незалежно від виду матеріалу [3]. Зі збільшенням попиту постала проблему у кількості фахівцях, які змогли б забезпечити пропозицію. Наразі в Україні функціонує тільки один заклад освіти, який надає повну фахову освіту ювелірства, а саме: «Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва» [4]. Інші заклади можуть вивчати напрямки та основи ювелірної справи протягом кількох семестрів у мистецькій спеціалізації. Окрім державних закладів існує «Академія ювелірного мистецтва» – єдиний на півдні України недержавний заклад, який має другий рівень акредитації. Даний заклад здійснює платне навчання ювелірів за напрямками «Ювелір-модельєр» та «Ювелір-закріплювач». Одним з плюсів академії є членство Всеукраїнської організації «Асоціація ювелірів України» , де вона бере активну участь [5]. Гравці ринку почали покидати бізнес або шукати новий ринок збуту. Загалом можна сказати, що ювелірний бізнес умовно поділився на дві категорії: 1) бізнес з низькою або середньою ціновою політикою. Такі бізнес виробляють на масову продукцію, яку зазвичай роблять з дешевих матеріалів або суміші металів, де благородні метали (золото, срібло, іридій тощо) містять найменшу частку у виробі. 2) бізнес з вищою ціновою політикою. Головна мета таких бізнесів не продати якомога більше однакової продукції, а виготовити унікальні, естетичні ювелірні вироби, які задовольнять покупця, а також дозволять виразити ідеї та творчий потенціал майстра. У дані роботі розглядається саме другий тип бізнесу, оскільки все більше людей хочуть мати унікальний ювелірний виріб, а майстри, маючи свободу вибору у матеріалі, досліджують різноманітні методи створення ювелірних прикрас, щоб зменшити вартість робити та оптимізувати її час вироблення. Об’єкт дослідження – створення проєкту інформаційної системи для ювелірної майстерні. Предмет дослідження – методи та засоби розробки проекту інформаційної системи виготовлення та замовлення ювелірних прикрас. Мета дослідження – створення проєкту інформаційної системи, що буде пропонувати користувачу набір функцій для вибору власного дизайну ювелірної прикраси, відстеження процесу створення виробу, а також надання первинної інформації про різні матеріали, засоби створення тощо. Результатом виконання проєкту є готова функціональна система виготовлення та замовлення ювелірних прикрас, яка розрахована на три доступи користувачів: адміністратора, клієнта, майстра. Адміністратор – менеджер майстерні, який стежить за роботою системи, її наповненням, а також загально контролює замовлення і проводить інвентаризацію матеріалів. Клієнт – потенційний користувач системи, який може замовити наявні ювелірні прикраси або створити індивідуальне замовлення. Майстер – працівник майстерні, який працює з індивідуальними замовленнями, а також слідкує за власним робочим графіком. Для швидкої та зручної розробки системи буде використано базову систему керування вмістом (CMS) для онлайн-магазинів з відкритим кодом PrestaShop. Дана система пропонує набір готових рішень для представлення адміністративної частини (статистика, редагування інформації), клієнтської частини (відображення каталогу, здійснення оплати, додаткова інформація), а також частини працівників (відображення графіку роботи, логістика, комунікація). Результати виконання проєкту представляються під час впровадження проєкту, тобто під час введення в експлуатацію системи. Загалом результати повинні показати виконані вимоги, якість системи та її справне функціонування. Ключові слова: ювелірний бізнес, виготовлення ювелірних виробів, ювелірна майстерня, прикраси, управління ІТ проєктами. Перелік використаних літературних джерел. 1. Ювелірна справа. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/ukraienskiremeslatrad/remeslaukrain/tekstilnye-kukly (дата звернення 16.10.2024) 2. Пеняк П. С. Ювелірна справа давніх слов’ян Верхнього Потисся. Срібна Земля. – 2014. URL: dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/11501 (дата звернення 16.10.2024) 3. Ювелірна справа і фізичні властивості матеріалів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bsmu.edu.ua/blog/4061-yuvelirna-sprava-i-fizichni-vlastivosti-materialiv/ (дата звернення 16.10.2024) 4. Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jewelart.com.ua (дата звернення 16.10.2024) 5. Академія ювелірного мистецтва, навчально-виробничий центр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ua-region.com.ua/33137830 (дата звернення 16.10.2024)