Проєкт технології виробництва пропранололу гідрохлориду
Автор: Яценко Андрій Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фармація, промислова фармація
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Яценко А. С., Яремкевич О. С. (керівник). «Проєкт технології виробництва пропранололу гідрохлориду». Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2024. Розширена анoтaція Об’єкт дослідження – пропранололу гідрохлорид. Сфера досліджень – промисловий синтез сполук для фармацевтичних виробництв. Мета роботи – проаналізувати літературні джерела щодо методів одержання та використання пропранололу гідрохлориду; охарактеризувати продукт виробництва та вихідні речовини; розробити проєкт виробництва пропранололу гідрохлориду, який містить в собі матеріальні розрахунки вихідної сировини для реалізації процесу виробництва, графічні креслення основного апарату, технологічної схеми, плану цеху та перерізів будівлі; провести економічні розрахунки для визначення собівартості продукту та економічної ефективності виробництва. Проведено аналіз літературних джерел щодо актуальності використання бета-блокаторів у медицині, зокрема пропранололу гідрохлориду для лікування серцево-судинних захворювань. Пропранололу гідрохлорид – неспецифічний антагоніст ?1- і ?2-адренорецепторів, який спочатку призначали при серцево-судинних захворюваннях, а за останні 10-15 років став зразковим прикладом надзвичайно цінного препарату, що демонструє численні нецільові терапевтичні властивості проти раку та рідкісних судинних захворювань [1]. Препарат ефективний у лікуванні артеріальної гіпертензії, стенокардії, тахікардії, профілактиці мігрені та лікуванні есенціального тремору. У неврології його застосовують для зменшення проявів тривоги та панічних атак [2]. Механізм дії препарату включає зниження серцевого викиду, пригнічення виділення реніну нирками та стабілізацію мембран кардіоміоцитів. Завдяки здатності проникати через гематоенцефалічний бар’єр, пропранолол також чинить центральний седативний ефект [3]. В основній частині роботи подано відомі методи синтезу фармацевтичної субстанції, а також охарактеризовано фармакологічну дію її рацемічної суміші. Пропранолол зазвичай синтезують двома способами з однакових реагентів: перший метод включає реакцію 1-нафтолу з епіхлоргідрином для утворення 1-хлор-3-(1-нафтилокси)-2-пропанолу, який потім реагує з ізопропіламіном; другий спосіб базується на отриманні 3-(1-нафтилокси)-пропіленоксиду в присутності лугу з наступною реакцією з ізопропіламіном для утворення пропранололу [4]. При опрацюванні літературних даних, обрано наступну методику одержання пропранололу гідрохлориду: до 0,8 л епіхлоргідрину додають 1,156 кг 1-нафтолу та нагрівають реакційну масу до 30 ?С; додають 10 мл 40 %-го розчину NaOH та витримують 1 годину; додають 2,4 л дистильованої води та нагрівають реакційну масу до 60 ?С; додають 0,69 л 40 %-го розчину NaOH і витримують; розділяють органічну та неорганічну фази; органічну фазу приливають до 2,6 л ізопропіламіну і витримують при 50 ?С; ізопропіламін відганяють, а кубовий залишок розчиняють у 14 л ізопропілового спирту; додають 0,85 л 35%-ї хлоридної кислоти і витримують для кристалізації продукту; суміш відфільтровують на друк-фільтрі, а осад сушать у вакуум-сушильній камері. Запропонований синтез пропранололу гідрохлориду дозволяє отримати технічний продукт масою близько 1,5 кг. У наступному розділі представлено характеристику вихідної сировини та продукту виробництва за фізико-хімічними та іншими властивостями. Також наведено блок-схему, яка по стадіях описує план виробництва і містить дев’ять основних стадій процесу. У розрахунковій частині роботи наведено матеріальний розрахунок усіх стадій виробництва 1 т пропранололу гідрохлориду, виконані технологічні і теплові розрахунки. На їх основі було підібрано основне технологічне обладнання, розроблено принципову технологічну схему та спроектовано будівлю цеху з виробництва продукту потужністю 100 т на рік. В економічній частині роботи розраховано основні техніко-економічні показники та доведено економічну доцільність цього проєкту. На основі проведеної роботи зроблені висновки про актуальність та доцільність розробленого проєкту. Ключові слова: пропранолол, бета-блокатор, гіпотензивний засіб. Перелік використаних літературних джерел. 1. Cuesta, A. M., Gallardo-Vara, E., Casado-Vela, J., Recio-Poveda, L., Botella, L. M., & Albinana, V. (2022). The Role of Propranolol as a Repurposed Drug in Rare Vascular Diseases. International journal of molecular sciences, 23(8), 4217. https://doi.org/10.3390/ijms23084217. 2. Steenen, S. A., van Wijk, A. J., van der Heijden, G. J., van Westrhenen, R., de Lange, J., & de Jongh, A. (2016). Propranolol for the treatment of anxiety disorders: Systematic review and meta-analysis. Journal of psychopharmacology (Oxford, England), 30(2), 128–139. https://doi.org/10.1177/0269881115612236. 3. Holm, A., Mulliken, J. B., & Bischoff, J. (2024). Infantile hemangioma: the common and enigmatic vascular tumor. The Journal of clinical investigation, 134(8), e172836. https://doi.org/10.1172/JCI172836. 4. Petrow V., Stephenson O. Aryloxypropane derivatives. Journal of pharmacy and pharmacology. 1953. Т. 5, № 1. С. 359–369. URL: https://doi.org/10.1111/j.2042-7158.1953.tb13997.x.