Екологічні наслідки танення льодовиків у контексті змін клімату
Автор: Іванів Юлія Петрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологія та охорона навколишнього середовища
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Іванів Ю.П., Тимчук І.С. (керівник). Екологічні наслідки танення льодовиків у контексті змін клімату. Магістерська кваліфікаційна робота – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2024. Розширена анотація На сьогодні приблизно 10% суші Землі, або 15 106 км?, вкрито льодовиковою кригою, включаючи льодовикові щити Антарктиди та Гренландії, льодовикові куполи та льодовики. За оцінками, загальна площа льодовиків і льодовикових куполів (включаючи ті, що знаходяться в Гренландії та Антарктиді, але виключаючи льодовикові щити) варіюється від 680 000 км? до 785 000 км?. Загальний обсяг льодовиків, розрахований для площі 741 000 км?, оцінюється від (24 ± 12) ? 10? км? до (15 ± 8) ? 10? км?, що еквівалентно підвищенню середнього глобального рівня моря (GMSL) на 0,32 ± 0,08 м [1]. Близько 69% світових запасів прісної води зберігається у вигляді льоду. Танення льодовиків (включаючи льодовикові щити та малі льодовики) відповідає приблизно за 50% спостережуваного підвищення рівня моря [2]. Льодовики забезпечують широкий спектр екосистемних послуг. Вони є важливими джерелами води, а в регіонах, де гори оточені посушливими рівнинами, як у Центральній Азії та Андах, льодовикова тала вода підтримує зрошення, без якого достатнє виробництво продовольства було б неможливим. Здорові льодовики запобігають утворенню та розширенню льодовикових озер і таким загрозам, як прориви льодовикових озер, грязьові потоки та зсуви. За оцінками, у 2010 році майже 10% (671 мільйон осіб) світового населення проживало у високогірних регіонах на відстані менше 100 км від гірських льодовиків, і очікується, що це населення зросте до 736–844 мільйонів [3]. З кінця XIX століття льодовики по всьому світу стають тоншими та відступають у відповідь на кліматичне потепління (за винятком небагатьох регіонів), і ця тенденція посилилася в другій половині XX століття [4, 5]. Через 6 спостережуваний дисбаланс між поточною масою льодовиків і кліматом у майбутньому очікується велика втрата площі та маси льодовиків у гірських і полярних регіонах. Майбутні зміни в розмірах льодовиків і льодових щитів та їхній внесок у зміни середнього рівня моря (GMSL) залежатимуть від обраного сценарію концентрації парникових газів або сценарію викидів. Однак очікується, що підвищення рівня моря буде швидшим наприкінці 21 століття за всіма сценаріями, включаючи ті, що відповідають досягненню довгострокової температурної мети, визначеної Паризькою угодою [6]. Очікується, що глобальна втрата маси льодовиків між 2015 і 2100 роками досягне 18% (з діапазоном від 11% до 25%) за найменш агресивним сценарієм RCP2.6 і 36% (26%–47%) за найбільш агресивним сценарієм RCP8.5. Гірські хребти, де переважають малі льодовики, такі як Європейські Альпи, Піренеї, Кавказ, Північна Азія та тропічні регіони, можуть втратити понад 80% своєї льодовикової покриву [3]. Таким чином, швидке танення льодовиків є однією з найбільш нагальних екологічних проблем сучасності та несе в собі багатогранну і невідкладну екологічну загрозу з глибокими наслідками для природних систем Землі і людських суспільств. Вирішення цих проблем вимагає комплексного і спільного підходу. Дієві міжнародні правила, спрямовані на зменшення викидів парникових газів, як зазначено в Паризькій угоді, мають вирішальне значення для пом’якшення чинників, що спричиняють танення льодовиків. Місцеві стратегії, такі як практики сталого управління водними ресурсами і вдосконалення інфраструктури, мають вирішальне значення для управління миттєвими впливами. Необхідні негайні та послідовні дії для пом’якшення її наслідків ізахисту майбутнього нашої планети. Надаючи пріоритет комплексній політиці та революційним стратегіям, можна наблизитися до збереження найважливіших 7 функцій, які виконують льодовики, і забезпечити стійке та життєздатне майбутнє для всіх. Об’єкт дослідження – танення льодовиків як глобальне явище в умовах кліматичних змін. Предмет дослідження – екологічні наслідки танення льодовиків та заходи для їхньої мінімізації. Мета дослідження: аналіз екологічних наслідків танення льодовиків у контексті змін клімату та визначення способів їхнього пом’якшення. Проаналізовано глобальний розподіл, фізичні характеристики та спостережувані зміни стану льодовиків, оцінено екологічні та соціальноекономічні наслідки танення льодовиків. Проаналізовано виклики та стратегії в подоланні наслідків танення льодовиків. З’ясовано, що з кінця XIX століття льодовики по всьому світу стають тоншими та відступають у відповідь на кліматичне потепління, а швидке танення льодовиків є однією з найбільш нагальних екологічних проблем сучасності та несе в собі багатогранну і невідкладну екологічну загрозу з глибокими наслідками для природних систем Землі і людських суспільств. Ключові слова: зміна клімату, танення льодовиків, Паризька угода, екологічні наслідки, підвищення рівня моря.