Роль компостування у підвищенні родючості та стійкості ґрунтів
Автор: Симир Андрій Олександрович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Екологія (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Симир А.О., Тимчук І.С. (керівник). Роль компостування у підвищенні родючості та стійкості ґрунтів. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет “Львівська Політехніка”, Львів, 2025. Розширена анотація У сучасних умовах глобальних екологічних викликів та деградації ґрунтів особливу актуальність набуває впровадження сталих підходів до управління органічними відходами. Одним із ключових рішень є компостування – процес біологічної переробки органічної сировини, що не лише знижує навантаження на довкілля, а й сприяє підвищенню родючості та стійкості ґрунтів. Компостування відкриває широкі можливості для інтеграції в системи циркулярної економіки, екологічної рекультивації та зменшення парникових викидів, що особливо важливо в контексті сучасної екологічної політики України та світу. Об’єктом дослідження є процес компостування органічних біовідходів, а предметом – екологічні, технологічні та біологічні аспекти впливу компосту на якість ґрунту, біодоступність забруднювачів, мікробну активність та вплив на фітосистеми. Метою даної магістерської роботи є всебічне дослідження ролі компостування у підвищенні родючості та стійкості ґрунтів, оцінка його впливу на міграцію забруднювачів, мікробну активність, процеси фіторемедіації, а також моделювання процесів компостування з точки зору зменшення парникових викидів. Для досягнення поставленої мети в роботі розглянуто: У першому розділі досліджуються технологічні аспекти процесу компостування, включаючи чинники, що впливають на його ефективність, типи систем компостування, можливості використання компосту як добрива, а також його вплив на довкілля. Другий розділ присвячено впливу компосту на рекультивацію ґрунтів і підвищення ефективності фіторемедіації. Розглянуто, як компост впливає на біодоступність органічних забруднювачів, активність ґрунтових мікроорганізмів, рухливість металів, мікробну активність ґрунтів та стан рослин, а також описано методи підвищення ефективності таких процесів. У третьому розділі подано комплексний аналіз проблеми мікропластику у компості – його джерела, характеристики, екологічні ризики, механізми розкладу та перспективи використання мікробних технологій для зменшення небезпеки його накопичення в агроекосистемах. Четвертий розділ зосереджено на моделюванні процесів компостування з метою зменшення викидів парникових газів. Досліджено механізми утворення викидів, методи їх мінімізації, а також роль компостування у реалізації принципів циркулярної економіки. Актуальність теми визначається нагальною потребою у сталому управлінні органічними відходами, підвищенні екологічної безпеки аграрного виробництва та необхідністю адаптації до кліматичних змін. Дослідження має практичне значення для впровадження ефективних технологій компостування в Україні, що дозволить не лише поліпшити якість ґрунтів, але й скоротити екологічні ризики, пов’язані з накопиченням відходів та забрудненням довкілля. Ключові слова: компостування, родючість ґрунтів, фіторемедіація, мікропластик, органічні відходи, екологічна безпека, циркулярна економіка, парникові гази. Публікації: Слесарєва, К. В., Симир, А. О., Тимчук, І. С. Економічні та екологічні переваги інтеграції біоциркулярної економіки у муніципальні системи управління відходами // Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування : зб. матер. Х Міжнар. молодіж. конгр. (27–28 берез. 2025 р., Львів, Україна) / ред. Я. В. Яроченко. – Електрон. дан. – Київ : Яроченко Я. В., 2025. – С. 286. https://doi.org/10.51500/7826-65-0