Використання природних дисперсних сорбентів для очищення стічних вод від барвників
Автор: Крисюк Вадим Русланович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль та аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Крисюк В.Р., Мальований М.С. (керівник). Використання природних дисперсних сорбентів для очищення стічних вод від барвників. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет Львівська Політехніка, Львів, 2024. Розширена анотація Магістерська кваліфікаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання - підвищення рівня екологічної безпеки шляхом розроблення технології адсорбційного очищення стічних вод від органічних барвників із застосуванням природних сорбентів. В результаті проведених лабораторних досліджень встановлені кінетичні особливості адсорбції барвників на різних типах природних сорбентів. Об’єкт дослідження – стоки, забруднені органічними барвниками (активним алим 4ЖТ та аніонним червоним 8С). Предмет дослідження – адсорбційна технологія очищення стоків від органічних барвників активного алого 4ЖТ та аніонного червоного 8С природними дисперсними сорбентами. Мета дослідження: підвищення рівня екологічної безпеки шляхом адсорбційного очищення стічних вод від органічних барвників із застосуванням природних сорбентів різних типів. Проведений моніторинг стоків, забруднених барвниками; оцінена їхня кількість, особливості локалізації, міра токсикологічного впливу на навколишнє середовище. Експериментально досліджені кінетичні особливості адсорбції барвників на природних сорбентах. Розроблено технологічну схему очищення стоків від органічних барвників. Джерела забруднення стічних вод синтетичними барвниками як на підприємствах, де їх виготовляють, так і на підприємствах, де їх використовують у технологічних процесах, можна умовно поділити на три групи: • стічні води, які утворюються на стадіях фільтрування (виділення барвника у технологіях його отримання та відділення пофарбованої субстанції у технологіях фарбування; • стічні води, які утворюються від промивання технологічного обладнання; • поверхневі води, забруднення барвником яких відбувається внаслідок промивання забруднених поверхонь. Перші із цих стічних вод є найбільш забрудненими і потребують найглибшого очищення. Стічні води від промивання технологічного обладнання є менш концентровані за забрудниками. Що ж до поверхневих вод, то концентрація в них барвника великою мірою залежить від культури виробництва і повноти реалізованих заходів щодо захисту навколишнього середовища від шкідливих чинників виробництва. Фарбопродукуючі та фарбообробні підприємства належать до розряду водоємних і скидають висококонцентровані стічні води. У стічних водах цих підприємств виявлено понад 50 видів органічних та мінеральних сполук, а також текстильні волокна та інші речовини. У випадку потрапляння у водойми ці речовини знищують живі організми. Фарбуючі речовини та детергенти негативно впливають на органолептичні властивості води і надають їй неприємного смаку та запаху за рахунок стабілізації у воді інших сполук, властивості солюбілізації та емульгування. Сорбційний метод – процес, ким легко керувати. Він дає змогу видаляти забруднення надзвичайно широкої природи майже до будь-якої остаточної концентрації, незалежно від їх хімічної стійкості. У цьому процесі відсутні вторинні забруднення. Саме тому ми вибрали його як перспективний для очищення стоків від барвників. На нашу думку найперспективніше застосовувати для очищення природні дисперсні сорбенти, які є порівняно недорогими, а тому не потребують регенерації, широко розповсюдженими в надрах України, ефективними у використанні [1-5]. Проте на відміну від деяких авторів вважаємо, що із відомих дисперсних сорбентів як потенційні сорбенти варто розглядати глинисті мінерали, які здатні під впливом гідратації збільшувати розміри адсорбційних ємностей, що створює сприятливі умови для сорбції великих за розміром молекул синтетичних барвників (на відміну від природних цеолітів, які мають жорсткий каркас). Як такі потенційні сорбенти ми розглядали бентоніти, глауконіти та палигорськіти. Ключові слова: екологічна безпека, барвники, сорбенти, глауконіт, бентоніт, палигорськіт, очищення стічних вод. Перелік використаних літературних джерел 1. Мирослав Мальований, Роман Петрус, Ігор Петрушка, Галина Леськів Очищення стічних вод від синтетичних барвників природними дисперсними сорбентами // Міжнар. наук. конференція “Мембранні та сорбційні процеси і технології”: Тези доповідей 5–7 березня. – Київ, 2007. – С. 68. 2. Мальований М., Петрушка І., Петрус Р., Леськів Г. Моделювання процесів очищення стоків від синтетичних барвників природними сорбентами // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. –2007. – №2. – С. 41–47. 3. Леськів Г. З., Мальований М. С. Очищення стічних вод від барвників природними сорбентами // Хімія, технологія речовин та їх застосування: Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – Львів, 2003. – №426. – С. 142–144. 4. Овчаренко Ф. Д., Суюнова З. Э, Теодорович Ю. Н. Дисперсные минералы в огнетушащих композициях. – К.: Наукова думка, 1984. –160 с. 5. Третинник В. Ю. Природные дисперсные минералы Украины и перспективы их использования в технологии водоочистки // Хімія і технологія води. – 1979. –Т. 20. – №2. – С. 183–189.