Емоційна стійкість як чинник резистентності вчителя до професійного вигорання
Автор: Мельничук Анастасія Іванівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Психологія
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Емоційна стійкість - це здатність адаптуватися і відновлюватися після негараздів, зберігаючи емоційну та психологічну рівновагу в умовах значного стресу. Вважаємо, що вчителі з вищим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність справлятися із вимогами своєї професії та залишаються стійкими до вигорання навіть за надзвичайного зовнішнього тиску. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 80 осіб жіночої статі віком від 18 до 65 років. Результати цього дослідження висвітлюють значущий зворотний зв’язок між емоційною стійкістю та показниками вигорання, зокрема, емоційним виснаженням, деперсоналізацією та редукцією особистих досягнень. Емоційна стійкість діє як буфер проти негативних наслідків вигорання, оскільки вчителі з високим рівнем емоційної стійкості демонструють більшу здатність керувати емоційними вимогами та стресом у своїй професійній діяльності. Вчителі з низькою емоційною стійкістю виявили вищий рівень емоційного виснаження та деперсоналізації. Ключові слова: емоційна стійкість, резистентність, професійне вигорання, професійне благополуччя, стрес, педагог.