Дитячі травми як чинник Я-концепції особистості
Автор: Швед Анастасія Миронівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Психологія
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У роботі проведено теоретико-емпіричне дослідження дитячих травм як чинників Я- концепції особистості. Об’єктом дослідження являлась Я-концепція особистості, а предметом - дитячі травми як чинники формування Я-концепції особистості. В ході опрацювання теоретичної бази було визначено, що Я-концепція – це сукупність уявлень людини про себе на основі самооцінки. Дитяча психологічна травма — це глибоке душевне ураження, що виникає внаслідок пережитої загрози або стресової події, яка перевищує можливості дитини впоратися самостійно. Дитячі травми можуть суттєво вплинути на формування Я-концепції, особливо якщо вони пов’язані з емоційним або фізичним насильством у сім’ї. Емпірична частина дослідження була реалізована шляхом опитування, яке складалося з 236 питань. Вибірку дослідження склало 88 осіб віком 20-59 років. Виявлені в процесі дослідження кореляції між різними типами дитячих травм та компонентами Я-концепції підтверджують, що порушення емоційного контакту з батьками, дефіцит підтримки або навіть маніпулятивне ставлення можуть викликати хронічні проблеми з самооцінкою, самоідентифікацією та здатністю до самореалізації. Кореляційний аналіз, проведений у межах дослідження, продемонстрував значущі зв’язки між дитячими травмами, особливо емоційним насильством і занедбаністю, і базисними переконаннями особистості, такими як уявлення про світ, удачу, справедливість і доброзичливість світу Ключові слова: дитячі травми, Я-концепція, травматичний досвід, насилля, самооцінка, самореалізація.