Аналіз та удосконалення техногенної безпеки Лопатинського спиртзаводу (Львівська область)
Автор: Станічек Анна Вікторівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Промислова безпека і охорона праці
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Аналіз динаміки виникнення НС техногенного характеру у цьому році показав, що найбільшу їх кількість зареєстровано протягом І кварталу - 71 випадок. У ІІ кварталі - 38, у ІІІ - 46 НС. За видами найбільше виникло НС, пов’язаних із пожежами та вибухами (67), які разом із катастрофами на транспорті (39) і аваріями на системах життєзабезпечення (20) складають 82% від загальної кількості НС техногенного характеру. Спиртзаводи відносяться до ПНО, потенційна небезпека їх обумовлена, як внутрішніми факторами небезпеки: зношування, стомлення матеріалу, приховані дефекти матеріалу ємностей, так і зовнішніми: удар блискавки, навмисний підпал, проведення електрогазозварювальних або різальних робіт, розряд статичної електрики, робота з іскроутворюючим інструментом, паління, транспортна аварія, теракт, зовнішня пожежа. Порушення герметичності обладнання (в першу чергу вертикальних резервуарів зі спиртом) можливе через перевищення критичних значень тиску, температури, рівня, механічне зношення матеріалу, відмову приладів КВПіА, помилки обслуговуючого персоналу та інші зовнішні фактори. Метою МКР є аналіз і удосконалення техногенної безпеки Лопатинського спиртзаводу (Львівська область). Найбільш поширеними причинами аварій на спиртзаводах є такі види: – вибух (детонаційне горіння) – згорання попередньо змішаних газоповітряних хмар з понадзвуковими швидкостями в замкненому об’ємі. – спалах – хвиля полум’я, згорання попередньо змішаних газоповітряних хмар з дозвуковими швидкостями у відкритому просторі або замкненому просторі. Найбільшу небезпеку для людей і матеріальних цінностей становлять вражаючі фактори вибуху та вогневих куль. Утворення вибухопожежонебезпечної суміші можливе при проникненні в резервуар повітря, що цілком ймовірно під час відвантаження етанолу. Після вибуху, як правило, виникає пожежа. Займання суміші парів етанолу з повітрям відбувається за умови присутності джерела запалювання і при концентрації горючих випарів у пароповітряній суміші, що мають значення більші або менші від вибухонебезпечної концентрації. При виникненні пожежі в приміщенні спиртосховища та на території спиртзаводу у вигляді "вогняної кулі" можливе отримання опіків І ступеня персоналом підприємства. Внаслідок повної розгерметизації ємностей блоку на підлогу приміщення буде виливатись водно-спиртова суміш об’ємом біля 1000 м3 з концентрацією етанолу 96,2 %. При вибуху ППС, радіус небезпечної зони для персоналу становить біля 30 м. Згідно ДНАОП 1.8.10-1.11-97 приміщення спиртосховищ відносяться до категорії А (вибухопожежонебезпечна), а відповідно ПУЕ відноситься до приміщень з класом зони 2 - зони приміщень, де вибухонебезпечні суміші можуть виникати лише в результаті аварії чи несправності обладнання. Простір всередині резервуарів зі спиртом відноситься до вибухонебезпечної зони класу 0. При розробленні і впровадженні запропонованих заходів для унеможливлення або мінімізації наслідків аварій на Лопатинському спиртзаводі (Львівська область) економічний ефект може становити більше 20 млн. грн. Ключові слова: спиртзавод, потенційно небезпечний об?єкт, етанол, вибухопожежонебезпечна суміш, детонаційне горіння, розгерметизація резервуару, вибух газоповітряної суміші, епіцентр вибуху, "вогняна куля", зони руйнування, контузія, картка небезпеки обладнання, локалізація та ліквідація аварії.