«Роль МАГАТЕ в умовах російсько-української війни (2014-2024 рр.)»
Автор: Бочуляк Анастасія Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розширена анотація. Роль Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) в умовах російсько-української війни (2014-2024 рр.) обумовлена зростанням ядерних загроз і необхідністю забезпечення безпеки ядерних об’єктів в Україні. Війна між Росією та Україною створила серйозні труднощі для ядерної безпеки, адже країна, що володіє значною кількістю ядерних установок, опинилася в зоні конфлікту. Позиція МАГАТЕ як міжнародного регулятора є важливою для запобігання можливим аваріям та екологічним катастрофам, а також для підтримання стабільності в регіоні. Крім того, дослідження ролі МАГАТЕ в зазначений період дозволяє виявити недоліки та проблеми, з якими стикається організація у процесі виконання своїх функцій. Незважаючи на зусилля агенції, її реакція на агресивні дії Росії та порушення режиму нерозповсюдження ядерної зброї може бути оцінена як недостатня, що ставить під сумнів ефективність механізмів контролю та впливу, що використовуються МАГАТЕ, а також потребує розробки нових стратегій для забезпечення глобальної ядерної безпеки. Аналіз діяльності МАГАТЕ в умовах російсько-української війни також має важливе значення для формування міжнародної політики в сфері ядерної безпеки. Дослідження може вказати на необхідність удосконалення механізмів співпраці між державами, міжнародними організаціями та науковими установами для ефективного реагування на ядерні загрози. Врахування досвіду МАГАТЕ під час війни може допомогти розробити нові підходи до забезпечення безпеки ядерних об’єктів і запобігання розповсюдженню ядерних технологій у конфліктних зонах у майбутньому. Об’єктом дослідження є функції та роль МАГАТЕ у забезпеченні ядерної безпеки в Україні та у міжнародному середовищі. Предметом дослідження є діяльність МАГАТЕ щодо забезпечення ядерної безпеки та моніторингу стану ядерних об’єктів в Україні в умовах російсько-української війни (2014-2024 рр.) Метою дослідження є аналіз ролі МАГАТЕ в умовах російськоукраїнської війни (2014-2024 рр.) Теорія міжнародних організацій підкреслює, що міжнародні організації, як універсальні, так і регіональні, мають завдання забезпечувати мирне співіснування народів. Тому вирішення проблеми безпеки є важливим не лише з теоретичної точки зору, але й з практичної, адже розробка ефективної моделі діяльності міжнародних організацій у врегулюванні етнополітичних конфліктів сприятиме стабільному розвитку міжнародної системи в цілому [2]. МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) було створено у 1957 році як реакція на зростаючі побоювання та надії, пов’язані з відкриттям і використанням ядерних технологій. Одним з основних чинників, що сприяли його заснуванню, став виступ президента США Дуайта Ейзенхауера на Генеральній Асамблеї ООН 8 грудня 1953 року, де він закликав до використання атомної енергії для мирних цілей під гаслом «Атом для миру» [3]. У процесі перебігу російсько-української війни питання ядерної безпеки набуло особливої важливості, особливо враховуючи стратегічні об’єкти на території України, зокрема, Запорізьку АЕС, яка опинилася в зоні бойових дій. МАГАТЕ відіграє ключову роль у моніторингу та забезпеченні безпеки цих об’єктів, що робить це дослідження важливим для оцінки діяльності агентства в умовах війни. Військові дії в Україні створили загрозу ядерній безпеці не лише в нашій країні, а й у всьому світі. Наразі Україна та МАГАТЕ продовжують співпрацювати в умовах військового конфлікту, зосереджуючи зусилля на забезпеченні безпеки ядерних об’єктів, захисті населення від радіаційних загроз і наданні гуманітарної допомоги. З початку війни Агентство організувало постачання обладнання для ядерної та фізичної безпеки в Україну на загальну суму понад 8,5 млн євро [5]. Дослідження спрямоване на аналіз діяльності МАГАТЕ в плані забезпечення ядерної безпеки України, оцінку ключових механізмів співпраці з українськими та міжнародними партнерами, а також вивчення результатів діяльності міжнародної організації під час російсько-української війни. У роботі досліджуються основні проблеми, з якими стикається МАГАТЕ, і його реакція на загрози ядерній безпеці в зоні конфлікту. Так, реакція МАГАТЕ на події в Україні обмежувалася занепокоєнням і пропозиціями організувати зустріч між регуляторами обох країн, хоча українському регулятору не було сенсу вести переговори з російською стороною. Генеральний директор МАГАТЕ не зосереджував увагу на тому, що дії Росії суперечать концепції безпеки ядерних об’єктів [4]. Росія своєю політикою ядерного шантажу зруйнувала геополітичні стратегії, які підтримували систему глобальної безпеки. Міжнародні інститути, створені після Другої світової війни (зокрема ООН та Рада Безпеки ООН), виявилися неспроможними ефективно діяти в сучасних умовах. На думку О. Буряченка, підкріплену аналізом досліджень і позиціями світових акторів, ці інститути в нинішньому вигляді себе вичерпали. Необхідно розробити і запропонувати абсолютно нову архітектуру світової системи безпеки, яка б відповідала викликам і загрозам сучасного світового порядку. Крім того, дослідник вважає, що ця нова система безпеки повинна обов’язково враховувати всі загрози, пов’язані з еволюцією ядерного тероризму як одного з факторів, що порушують світову рівновагу. Тому вкрай важливо проводити наукові дослідження і розробляти нові концептуальні моделі, здатні відповісти на питання про формування нової глобальної та ефективної системи безпеки і наближення країн до її реалізації [1]. Перспективи подальших досліджень можуть містити аналіз довгострокового впливу діяльності МАГАТЕ на міжнародну ядерну політику, а також дослідження нових механізмів гарантування ядерної безпеки в умовах військових конфліктів. Вивчення цієї проблеми сприятиме розширенню розуміння ролі МАГАТЕ як гаранта безпеки в умовах збройних протистоянь і вивчення його впливу на глобальну стабільність. Ключові слова – МАГАТЕ, ядерна безпека, російсько-українська війна, ядерний шантаж, енергетична безпека. Перелік використаних літературних джерел. 1. Buryachenko, O. (2024). Evolution of nuclear terrorism: A political analysis of the international regulatory framework through the prism of the RussianUkrainian war. Scientific Papers of the Interregional Academy of Personnel Management, 1(73), 13–22. Retrieved from https://journals.maup.com.ua/index.php/political/article/view/3117/3560 (Accessed: September 27, 2024). 2. Chaban, I. (2011). Peace and security as a goal of international organizations. Bulletin of Lviv University. Series of International Relations, 28, 105– 112. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN& IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/VLNU_Mv_2011_28_ 12.pdf (Accessed: September 20, 2024) 3. International Atomic Energy Agency. History. Retrieved from https://www.iaea.org/about/overview/history (Accessed: September 29, 2024). 4. Matviichuk, A. (2022). Improvement of Ukraine’s legislation on the protection of nuclear power plants as critical infrastructure during wartime. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 5(124), 66–71. Retrieved from https://legal.bulletin.knu.ua/article/download/536/510/1274 (Accessed: September 14, 2024). 5. Zharykova, A. IAEA provided Ukrainian nuclear power plants with equipment worth 8.5 million euros since the start of the war. Economic Truth. Retrieved March 5, 2024, from https://www.epravda.com.ua/news/2024/03/5/710740/ (Accessed: October 1, 2024)