«Штучний інтелект як інструмент сучасної дипломатії»
Автор: Труш Христина Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У роботі проаналізовано потенціал та виклики, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту (ШІ) у сучасній дипломатії, а також визначено вплив ШІ на сучасні дипломатичні практики. Досліджено як ШІ, будучи одним із прикладів рушійної сили технологічного прогресу та невід’ємною складовою розвитку різних сфер людської діяльності, здатен впливати на характер та можливості у сфері дипломатії. Висвітлено застосування штучного інтелекту як ключового інструменту держав у прийнятті рішень, у сфері міжнародного співробітництва та дипломатії, що дає можливість розглядати його роль в контексті нових викликів, як до прикладу, безпеки даних, нераціонального доступу до технологій, наявності етичних проблем чи вплив на більш глобальні питання, як от змінення балансу сил. Особливу увагу у роботі сфокусовано на висвітленні автоматизації та цифрових інструментів, що змінюють способи збору та аналізу інформації, підготовки документів і проведення переговорів, роблячи дипломатичні процеси більш ефективними та оперативними. Надано рекомендації для максимального використання потенціалу ШІ та мінімізації ризиків, що передбачає необхідність розробки комплексних стратегій щодо його впровадження в дипломатичну практику. Також, розглянуто сферу застосування ШІ в українській дипломатії. Об’єкт дослідження – сфера використання технологій штучного інтелекту у дипломатичній практиці. Предмет дослідження – вплив технологій штучного інтелекту на дипломатію. Мета роботи полягає у комплексному аналізі потенціалу та викликів, пов’язаних із використанням штучного інтелекту у сучасній дипломатії, а також визначенні впливу ШІ на традиційні дипломатичні практики. Зроблено висновок про те, що питання штучного інтелекту все частіше потрапляють до поля зору вчених нашого часу. Насамперед, дослідження проводять, щоб описати суть штучного інтелекту, а також показати його вплив на різні сфери суспільного життя, зокрема на дипломатію. У роботі розглянуто регуляцію штучного інтелекту на міжнародному рівні, а саме: на рівні законодавства ЄС, яке зарегульовує сферу використання штучного інтелекту [13], зазначено стратегії, якими керуються країни ЄС у контексті застосування штучного інтелекту, та досліджено низку наукових доробок на відповідну тематику. В роботі акцентується увага на таких наукових теоріях як лібералізм, реалізм, марксизм та конструктивізм. Розкрито основні сфери застосування ШІ у дипломатії (публічна дипломатія, переговори, прогнозування) та зазначено його вплив на дипломатичні практики, зокрема аудит інформації, автоматизація рутинних завдань тощо. Зокрема, застосовання алгоритмів машинного навчання, системи ШІ може точно визначати регіони, де існує високі ризики виникнення насильства, а також прогнозувати час можливого загострення ситуації. В роботі ідентифіковано потенційні загрози, пов’язані з використанням ШІ у сфері дипломатії. Зокрема, йдеться про ризики зловживання технологіями, проблеми кібербезпеки, а також необхідність розробки міжнародних норм та стандартів, що регулюють застосування ШІ у дипломатичній діяльності. Міжнародні рейтинги, такі як AI Readiness Index 2020 [7] і Глобальний індекс AI 202 [1], дозволяють порівняти рівень розвитку штучного інтелекту в різних країнах та визначити лідерів у цій галузі. Країни Євроатлантичного регіону демонструють найбільшу готовність до впровадження штучного інтелекту, займаючи лідируючі позиції у відповідних міжнародних рейтингах. Розкрито особливості використання ШІ в українській дипломатії. Україна стала лідером у регіоні за темпами цифрової трансформації, активно використовуючи ШІ в різних сферах, включаючи оборону, державне управління та взаємодію з громадянами. Впровадження таких ініціатив, як віртуальний консультант "Вікторія ШІ", демонструє прагнення України інтегрувати ШІ в різні сфери державного управління. Ключові слова: штучний інтелект, дипломатія, цифрові технології, обробка даних, ефективність дипломатичних процесів. Перелік використаних літературних джерел. 1. "Віртуальна речниця МЗС Вікторія Ші: необхідність воєнного часу чи спосіб відвернути увагу?. Рубрика. URL: https://rubryka.com/article/virtualna-rechnytsya-mzs-viktoriya-shi/ (дата звернення: 01.11.2024)." 2. "Штучний інтелект як мегатренд глобального розвитку. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ. 2023. № 4. С. 192–195. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/18661/1/Parkhomchuk%20Olena%20Stanislavivna.pdf (дата звернення: 08.11.2024)." 3. "Government AI Readiness Index 2020. International Development Research Centre Centre de recherches pour le developpement international, 2020. 146 p. URL: https://mcit.gov.eg/upcont/Documents/Reports%20and%20Documents_18112020000_Government_AI_Readiness_Index_2020_Report.pdf (date of access: 04.11.2024)." 4. The AI Act Explorer | EU Artificial Intelligence Act. EU Artificial Intelligence Act | Up-to-date developments and analyses of the EU AI Act. URL: https://artificialintelligenceact.eu/ai-act-explorer/ (date of access: 24.11.2024). 5. The Global AI Index - Tortoise. Tortoise. URL: https://www.tortoisemedia.com/intelligence/global-ai/ (date of access: 19.11.2024).